Музей Південно-Західної Ютландії назвав цю прикрасу, знайдену неподалік Есб'єрга в материковій частині Данії, «шедевром майже божественної якості».
Археологи вважають, що ця своєрідна нашийниця датується періодом приблизно 1400-1700 років тому і відноситься до німецької залізної доби, періоду, що охоплює 400-800 роки нашої ери в Північній Європі.
Прикраса виготовлена зі шматка золота у формі стрижня довжиною 93 см. Круглий переріз найбільш вузький у центрі та потовщується до кінців. Його ширина становить 21 см у найширшому місці.
У повідомленні Музею Південно-Західної Ютландії додано, що потім стрижень був зігнутий у формі кільця, так що приблизно одна третина товстих кінців перекривається. Ця частина, що перекривається, має товсте тиснення у вигляді півмісяця. На кожному кінці вирізаний ряд плоских золотих намистин, тоді як у міру того, як стрижень починає звужуватися до центру, серповидний візерунок змінюється невеликим акуратним візерунком з борозен. Ззаду, між частиною кільця, що перекривається, припаяна тонка пластина.
Загалом виходить елегантний «шедевр майже божественної якості».
На сьогодні в Данії знайдено лише десять подібних нашийниць із карбованим візерунком. Остання знахідка — одна з найкрасивіших: припаяна пластина та фриз із плетеного золотого дроту роблять кільце дуже незвичайним.
Читайте також:
Втратили у 11 столітті. У Данії виявили унікальну золоту сережку Археологи вважають, що прикрасу було навмисно заховано його власником, це не було підношенням богам. Так звані "підношення за обітницею" в цьому районі зазвичай робилися на заболочених територіях, і, оскільки поблизу є заболочені землі, це, здається, вказує на те, що метою власника прикраси було не умилостивити богів або добитися від них прихильності.
«При жертвоприношенні предметів на той час це зазвичай відбувалося у заболочених місцях, болотах тощо. Ми знаємо, що поруч із місцем відкриття існувало велике болото, тому, якби воно було принесене в жертву богам, воно мало бути розташоване там». - сказав Клаус Февейл, куратор Музею вікінгів.
Февейл також вважає, що золоте кільце на шию ніколи не переміщали після того, як його закопали, тому що воно знаходиться у відмінному стані і зберегло свою форму,
незважаючи на те, що чисте золото є податливим.
"Золото таке чисте і, отже, таке м'яке, що кільце не змогло б зберегти свою форму так добре, як зараз, якби його переміщали за допомогою інструментів", - сказав він.
Намисто Есб'єрга, швидше за все, було закопано під будинком власника, що було тимчасовим заходом, щоб урятувати коштовність під час нападу ворогів.
Раніше НВ писав, що у 2021 році скарб золотих предметів VI століття було виявлено на сільськогосподарському полі неподалік міста Єллінг у Данії. 22 об'єкти мають загальну вагу 945 грамів.
Вони були виявлені археологом-аматором Оле Шитцем, який є новачком у цьому хобі - до свого відкриття він виходив на пошуки з металошукачем лише близько 10 разів.
Чоловік попередив владу та археологів із музеїв Вайле, які проводили розкопки на місці знахідки, і кілька місяців тримав велику знахідку в секреті, щоб не залучити грабіжників.
Клад містить дві римські золоті монети, які були перетворені на підвіски, у тому числі золотий солід Костянтина Великого (285-337 рр. н.е.), і один ювелірний виріб із золотим зерном складного візерунка, але більшість предметів у скарбниці – це брактеати, круглі медальйони, які носили як підвіски. Зазвичай брактеати невеликі, ними є схематичні зображення фігур зі скандинавської міфології.
Читайте також:
- Золото кельтів. Неподалік Берліна знайшли скарб із десятків монет.
- Справжні скарби. 10 інтригуючих скарбів, які вчені знайшли останнім часом
