Позаземне життя - це один із трьох різних сценаріїв, за якими, на думку вчених, міг утворитися вуглець, виявлений апаратом у відкладеннях у кратері Гейла, зібраних за дев'ять років із серпня 2012 року до липня 2021 року.
Загалом 24 зразки порошку були нагріті Curiosity для поділу окремих хімічних речовин, що виявило широке розмаїття з погляду суміші ізотопів вуглецю-12 і вуглецю-13: двох стабільних ізотопів вуглецю, які можуть показати, як вуглецевий цикл міг змінитися з часом.
Деякі зразки були збагачені вуглецем-13, а деякі надзвичайно збіднені. Це вказує на нетрадиційні процеси, відмінні від тих, що були створені вуглецевим циклом у сучасну епоху Землі.
"Кількості вуглецю-12 і вуглецю-13 в нашій Сонячній системі - це кількості, які існували при формуванні Сонячної системи", - говорить геолог Крістофер Хаус з Університету штату Пенсільванія.
«Обидва існують у всьому, але оскільки вуглець 12 вступає в реакції швидше, ніж вуглець 13, розгляд відносної кількості кожного з них у зразках може виявити вуглецевий цикл», - додав Крістофер Хаус.
На Землі організми переважно використовують вуглець-12 для своїх метаболічних процесів,
тому збагачення цим ізотопом зразків стародавніх порід тут зазвичай інтерпретується як сигнал життя. Але вуглецеві цикли на Марсі вивчені недостатньо добре.
Читайте також:
І тут сміття. У марсохода Perseverance почалися проблеми через каміння в обладнанні Вчені запропонували три можливі пояснення інтригуючого вуглецевого сигналу. У першому сценарії задіяні гіпотетичні марсіанські мікроби, що виробляють метан, який потім перетворюється на складніші органічні молекули після взаємодії з ультрафіолетовим (УФ) світлом в атмосфері Червоної планети. Потім ці більші органічні речовини потрапляли на поверхню і були включені в породи, які були відібрані на Curiosity.
Подібні реакції за участю ультрафіолетового випромінювання та небіологічного діоксиду вуглецю – найпоширенішого газу в атмосфері Марса – теоретично могли призвести до такого ж результату.
Третім поясненням вуглецевих сигнатур є гігантська молекулярна хмара пилу. Сонячна система проходить через одну з таких кожні пару сотень мільйонів років і ефект, який вона створює, залишає за собою вуглецеві відкладення.
Команда каже, що це є правдоподібний сценарій, але він вимагає подальшого вивчення.
"Всі три можливості вказують на незвичайний вуглецевий цикл, не схожий ні на що на Землі сьогодні", - говорить Хаус. «Але нам потрібно більше даних, щоб з'ясувати, яке з цих пояснень є правильним".
Раніше НВ писав, що молекули, виявлені у метеориті з Марса – неорганічного походження Вони були синтезовані внаслідок взаємодії води та гірських порід. Вчені зі США змогли визначити два процеси, що призвели до появи цих молекул у метеориті ALH84001.
Цей фрагмент метеорита був підібраний під час поїздки на снігоході крижаним полем Алан-Хіллз в Антарктиді в 1984 році. Вважається, що він утворився на Марсі близько 4 мільярдів років тому.
Що особливо заінтригувало вчених з його відкриття, це крихітні сліди органічного вуглецю, виявлені у складі породи. Проте виявилося, що позаземне життя тут ні до чого.
Натомість органічні молекули, виявлені в метеориті, швидше за все, є результатом певних взаємодій рідини та породи, подібних до тих, що відбуваються на Землі.
Читайте також:
- Запрацювало. Зонд Curiosity вперше після поломки зібрав проби марсіанського грунту
- Подивився в небо. Марсохід Curiosity зняв незвичайні хмари на Марсі
