У районі затоки Кардіган в Уельсі відзначені два острови, яких більше не існує, — пишуть Саймон Хаслетт і Девіс Вілліс у дослідженні, опублікованому в Atlantic Geoscience. Цілком ймовірно, що острови існували в XIV столітті і були залишками території, відомої у валлійській міфології як «Кантр-Гваєлод» або «Майес Гвіддно», — повідомляє Live Science.Відповідно до міфології, через ерозію ця земля зрештою була поглинена океаном. «У недавньому [останніх століть] фольклорі, Гвіддно представлений як правитель Кантр'р Гваєлода, а повінь є результатом недбалості п'яного воротаря Сейтінніна», — зазначає Хаслетт, професор кельтської мови в коледжі Ісуса Оксфордського університету.Затока Кардіган сьогодніСпівавтори також дослідили інші ранні джерела, виявивши, що Птолемей (що жив приблизно зі 100 по 170 рік н.е.) у своїй «Географії» помістив берегову лінію затоки Кардіган набагато далі на захід, ніж сьогодні. По суті це означає, що берегова лінія Уельсу сильно розмилася за тисячоліття.Читайте також: Найбільшому у світі печаному острові повернуть первісну назву.Більше того,
ерозія берегової лінії затоки Кардіган продовжується і сьогодні, і відкладення досить м'які, щоб океан міг їх розмити.Водночас Кетрін Делано-Сміт з Інституту історичних досліджень Лондонського університету сказала, що карта Гофа — погане джерело для пошуку загублених островів. «Насправді картограф погано знав географію Уельсу, оскільки «затока Кардігана взагалі не відзначена», — зазначила вона.Затоплений ліс, що оголився під час відливу на території, що колись прилягала до Кантр'р ГваєлодаІнші вчені були більш оптимістичні щодо точності результатів дослідження. «Що стосується «втрачених» островів у затоці Кардіган, я абсолютно впевнений у правильності висновків», — заявив професор географії в Університеті Sunshine Coast (Австралія) Патрік Нанн.Дослідження продовжуються, і в майбутньому можуть бути знайдені нові докази існування «втраченої землі».Читайте також: У Франції виявлено найдавнішу тривимірну карту Європи.На ілюстрації: Карта Гофа з Бодліанської бібліотеки Оксфордського університету
