Наука вже знає, що недолік природного висвітлення може спричинити розлади психіки. Наразі каліфорнійським ученим вдалося з’ясувати, як саме мозок реагує на сонячне світло.
У новому дослідженні на мишах було помічено, що нейрони в супрахіазматичному ядрі (СХЯ) — 24-годинний лічильник часу мозку, захований усередині гіпоталамуса, — координували один із одним, щоб адаптуватися до різної тривалості денного світла. При цьому зміни були відзначені як в окремих клітинах, так і у всій тканині.
І склад, і експресія ключових нейротрансмітерів змінювалися залежно кількості світла протягом дня.
Вчені вже знають, що зміни в СХЯ можуть впливати на роботу паравентрикулярного ядра (ПВЯ) - області мозку, розташованої всередині гіпоталамуса, яка допомагає справлятися зі стресом, бере участь у метаболічних процесах, керує імунною системою, біологічним ростом тощо.
Тепер дослідники виявили молекулярний зв'язок між кількістю денного світла та поведінкою людини.
"Ми знайшли нові молекулярні адаптації мережі SCN-PVN, що виникають у гіпоталамусі у відповідь на тривалість світлового дня",
- говорить нейробіолог Алессандра Порку з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.
Як у мишей, так і у людей СХЯ є частиною мозкових механізмів, які відповідають за фізичні, психічні та поведінкові циркадні ритми, що мають циклічний характер і пов'язані з часом доби. SCN контролюється спеціальними світлочутливими клітинами сітківки, що передають інформацію про доступне світло та тривалість кожного дня.
Дослідники змогли виявити зміни у нейротрансмітерах та поліпептидах у мозку у мишей. Крім того, їм удалося вплинути на реакцію мозку.
«Найбільшим відкриттям у цьому дослідженні є те, що ми виявили, як штучно маніпулювати активністю певних нейронів СХЯ і успішно індукувати експресію дофаміну в гіпоталамічній мережі PVN», — каже нейробіолог Девід Дульсіс з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.
Це дослідження все ще знаходиться на ранній стадії — незважаючи на велику подібність між мозком миші та людини, що робить гризунів хорошим об'єктом для випробувань, ще доведеться переконатися, що людські нейрони функціонують так само.
Але вчені налаштовані продовжувати роботу у цьому напрямі. Команда припускає, що виявлений ними механізм допоможе регулювати роботу мозку, незалежно від кількості сонячного світла.
