Команда з
Вірменії та Польщі опублікувала в журналі Energies дослідження про використання
біогазу та біоводню, які виробляються з відходів напоїв, щоб досягти цільових
показників нульового викиду вуглецю. Згідно з
висновками, побічні продукти виробництва напоїв включають кавову гущу, жом із
цукрової тростини, рисову, пшеничну солому, пивоварне зерно та листя сорго.
Однак ці відходи можна утилізувати та перетворити на біопаливо та промисловий
хімічний синтез. Згідно зі
звітами, до 2025 року глобальне споживання алкогольних напоїв перевищить 38
мільярдів літрів, а в пивній промисловості щорічно виробляється 106 тонн
пивоварного відпрацьованого зерна. Для сприяння
стійкості та зменшення відходів у новому документі було підкреслено, як
розглядається використання анаеробного зброджування для перетворення відходів
алкоголю та відпрацьованої кавової гущі на біоводень і біогаз. Автори
досліджували методи підготовки та попередньої обробки, а також аналіз газу та
використання реагентів. Наприклад,
біоводень після згоряння виділяє лише водяну пару і має в 3,5 рази більший
енергетичний вміст,
ніж нафта. Крім того, біогаз складається з метану та
вуглекислого газу та є чистішим, ніж звичайні вуглеводні, такі як вугілля, хоча
й не повністю. Це екологічно чисте паливо складається з метану та вуглекислого
газу з деякою кількістю азоту, аміаку, водню, водяної пари та сірководню. Серед
різноманітних запропонованих методів виробництва біопалива, анаеробне
зброджування та темне бродіння показали значну перспективу, кажуть вчені. Однак
наразі існують технічні проблеми з використанням цих методів для перетворення
відходів біомаси на цінні альтернативні види палива, і це єдине, що стримує
компанії з виробництва напоїв. Вчені
продемонстрували, що спиртові відходи та відпрацьовані кавові зерна є
перспективними субстратами з високим вмістом органічних речовин, і дійшли
висновку, що використання цих відходів може підвищити економічну ефективність
виробництва біопалива в майбутньому. Щодо виробництва
біоводню результати показали, що відпрацьовані кавові зерна є більш придатними,
а дані свідчать про те, що бродіння спиртових відходів, оброблених або
необроблених, не настільки ефективне для виробництва цього біопалива. Однак у
дослідженні також зроблено висновок, що загалом переваги використання
відпрацьованої кавової гущі та спиртових відходів для виробництва різних видів
біопалива та наслідки технологій очищення потребують подальшого вивчення
більшими компаніями з виробництва напоїв, які серйозно бажають інвестувати у
більш стійке майбутнє.