Спростовано гіпотезу про центр свідомості в мозку людини
Спростовано гіпотезу про центр свідомості в мозку людини
Спростовано гіпотезу про центр свідомості в мозку людини
Вчені Медичної школи Університету Меріленду спростували популярну думку, що клауструм, який також називається огорожею мозку, є “сховищем” людської свідомості, інформує фрізмі.іо.
Дослідники припускають, що ця структура веде собі як високошвидкісний маршрутизатор, будучи центром координації різних мереж у корі головного мозку. Статтю опубліковано в журналі Trends in Cognitive Sciences.
Відомо, що клауструм, що є тонким подовженим підкірковим ядром кінцевого мозку, обмінюється сигналами з більшою частиною кори мозку, що відповідає за складні процеси мислення. Через це молекулярний біолог Френсіс Крік, який є одним із першовідкривачів ДНК, припустив, що ця анатомічна структура відповідає за свідомість.
Однак у новій науковій роботі вчені спростували цю гіпотезу, запропонувавши модель, згідно з якою функціональна роль клауструму полягає у реалізації кіркових мереж, що беруть участь у когнітивному контролі.
Модель NICC передбачає, що клауструм отримує сигнали лобової кори, після чого координує роботу нижчих областей кори (задня тім’яна кора та дорсолатеральна префронтальна кора),
формуючи в них мережі нейронів.
Цей сигнал посилюється і перетворюється, а потім надсилається вузлам коркових мереж, синхронізуючи їх компоненти, що необхідно для вирішення складних завдань. При цьому від типу поставленого завдання залежить те, які вузли братимуть участь у синхронізації.
Експерименти на мишах продемонстрували, що інгібування клауструму не знижує ефективності виконання простих завдань, проте унеможливлює виконання більш складних. Дані функціональної візуалізації мозку здорових людей показали, що їхній клауструм також активувався із початком виконання складних версій когнітивних завдань.
За словами вчених, розуміння того, як мозок формує та координує кіркові мережі через клауструм, важливе, оскільки дезорганізовані мережі є типовою ознакою багатьох розладів, таких як наркоманія, хвороба Альцгеймера та шизофренія. Вивчення клауструму допоможе розробити ефективніші методи лікування когнітивної дисфункції при цих розладах.