Дослідники виявили докази використання верхової їзди, вивчаючи скелети, знайдені в курганах на території сучасних Румунії, Болгарії та Угорщини.
Фото автора Andrea Piacquadio: https://www.pexels.com/uk-ua/photo/3755703/
Міжнародна група вчених використовувала аналіз останків стародавніх людей для того, щоб зрозуміти, коли коней почали активно використовувати для верхової їзди. Характерні ознаки деформації на кістках показують, що близько 5 тис.років тому серед представників ямної культури були вершники, що переміщалися на конях. Це найдавніші відомі нині наїзники.
Розкопки курганного поховання древніх вершників біля села Маломірово в Болгарії. Фотографії: Michal Podsiadlo
Дослідники проаналізували 217 скелетів з 39 стоянок древніх людей на території Південно-Східної Європи. Близько 150 з них були поховані в курганах, характерних для ямної культури. Хоча окремі зміни або деформації скелета не дозволяють визначити професію людини, в сукупності безліч «симптомів» дають уявлення про спосіб життя древніх людей.
Для визначення вершників дослідники використовували шість діагностичних критеріїв - "синдром верхової їзди".
Серед них, наприклад: місця прикріплення м'язів до тазу і стегнової кістки, зміна форми тазостегнових суглобів або стегнової кістки, характерна дегенерація хребців і травми, асоційовані з падіннями або укусом коня.
Сліди деформації, характерні для "синдрому верхової їзди" на стегнових кістках (зверху) і хребцях (знизу). Зображення: Martin Trautmann et al., Science Advances
Дослідження показало, що щонайменше 24 вивчені скелети належали до категорії «можливих вершників», а п'ять ямних і дві пізніші, а також дві, імовірно, більш ранні особини з високою ймовірністю регулярно їздили на конях. Дослідники відзначають, що така поширеність окремих слідів, пов'язаних з верховою їздою, свідчить, що представники цих народів вже використовували коней як наїзники.
Попередні дослідження показали, що люди почали одомашнювати коней для отримання молока приблизно з 3500 по 3000 р. до н. е. Але досі не було відомо, чи розвивалася паралельно верхова їзда. Оскільки обладнання, яке використовували перші наїзники, не збереглося, аналіз скелетів вершників — найбільш достовірне джерело інформації.
Поширення Ямної культури на території Євразії (праворуч) і поховання із зігнутими ногами, характерне для цієї культури (праворуч). Зображення: Martin Trautmann et al., Science Advances
Ямна культура сформувалася в Причорноморсько-Каспійських степах і поширилася від південного Приуралля по всьому півдню Східної Європи. Ця культура пов'язана з розвиненим скотарством, вирощуванням великої рогатої худоби та овець. Ямняни мігрували з Причорноморсько-Каспійських степів, щоб знайти більш зелені пасовища на території сучасних Румунії, Болгарії, Угорщини та Сербії.
