--[CDATA[ Американські фізики повідомили, що їм вдалося спостерігати надпровідність за кімнатної температури та за достатньо невеликого тиску. Легований азотом гідрид лютецію проявив надпровідні властивості за температури у 21 градус Цельсію і тиску в 10 кілобар, що відкриває більше шляхів практичного використання надпровідників. Результати дослідження вчені опублікували у Nature
Зразок гідриду лютецію розміром у приблизно міліметр, який створили в лабораторії. University of Rochester photo / J. Adam Fenster
Які температурні проблеми має надпровідність?Вчені знайшли безліч практичних застосувань здатності проводити струм без опору — надпровідності. Вона обіцяє не лише можливість позбутися енерговитрат, а і, наприклад, транспортні засоби, що левітують, здешевлення таких технологій, як магнітно-резонансна томографія і магнітокардіографія, а також ефективнішу електроніку та установки для термоядерного синтезу. Втім, використати весь потенціал надпровідності заважають, умови яких вона потребує.
Традиційні надпровідники втрачають свої властивості вже за температури -240 градусів Цельсію,
а ті, що їх називають високотемпературними, — за температури у -181,15 градуса Цельсію. Тож, аби надпровідність можна було широко використовувати, вчені активно шукають матеріали, які б набували надпровідних властивостей за вищих температур, а саме — за кімнатної.
До цього результату наблизилися матеріали з використанням водню: різні гідриди демонструють надпровідність за рекордно високих для себе температур від -23 аж до 46 градусів Цельсію. Однак, лише за екстремально високого тиску від 1,5 до 2,5 мільйона атмосфер. Нові результати представила команда фізиків з Рочестерського університету, які продемонстрували надпровідність у гідриді лютецію.
Що вдалося вченим?Експериментаторам вдалося добитися надпровідності, критична температура для якої склала всього 20,8 градуса Цельсію за близького до атмосферного тиску — 10 кілобар. Цікаво, що при цьому зразок вчених змінював свій колір з синього на рожевий у режимі надпровідника та на червоний за вищої температури. Як і властиво надпровідникам, гідрид лютецію став проявляти ефект Мейснера — виштовхування магнітного поля — за тиску у 8 кілобар та температури в 3,8 градуса Цельсію.
