Присутність Місяця – необхідна умова у дотриманні гравітаційного балансу Землі у Сонячній системі.
Щоразу, коли Місяць «притягує» океани, Земля, обертаючись, долає силу тертя водних «скел», які піднімаються «валами» на її поверхні.
З кожним таким зусиллям Земля втрачає швидкість обертання навколо своєї осі, внаслідок чого кількість днів у сидеричному році зменшується, а тривалість земної доби навпаки — збільшується
Яскраве підтвердження цього – розрахунки астрономів. Так, 400 мільйонів років тому, коли відбулося Девонське вимирання флори і фауни, і одним з видів, що дійшли до нас, були міноги, тривалість року становила 405 днів, а доба тривала 21 годину і 30 хвилин.
Батьки безщелепних міног вижили під час великого вимирання 400 млн. років тому і були свідками року завдовжки 405 днів. Фото: ecoportal200 мільйонів років тому, коли по Землі тинялися динозаври, в морях плескалися іхтіозаври і з'явилися перші квіткові рослини (~140 млн років тому) на рік вже було 385 днів, а на добу - 23 години.
Травоядний динозавр Траходон і м'ясоїдний ящір Тиранозавр, Юрський період, фото: "По шляхах розвитку життя" Йозеф Аугуста, Зденек Буріан, PinterestА 1,5 мільярда років тому доба на Землі тривала близько 18 години . За даними японських учених, 4,5 мільярда років тому доба на нашій планеті тривала лише 4 години.
Фото: BBC
