Американські та британські вчені провели дослідження, результати якого показують, що між ядром і мантією Землі є шар, який, імовірно, є тонким, але щільним затопленим океанічним дном.Про це повідомив 5 квітня сайт університету Алабама (дослідження проводили під керівництвом співробітників університету), результати дослідження опублікували в журналі Science Advances.
Шар між ядром і мантією вчені виявили за допомогою сейсмічної зйомки. Вони з'ясували, що ця зона (ULVZ) щільніша, ніж решта глибокої мантії, і уповільнює сейсмічні хвилі, які виникають під поверхнею.
Такі дослідження дають змогу отримати зображення структури Землі з найвищою роздільною здатністю, сказала провідна авторка дослідження докторка Саманта Гансен.
"І ми виявляємо, що ця структура набагато складніша, ніж вважали раніше", зауважила вона.
У релізі йдеться про те, що виявлений вченими шар "можна добре пояснити колишнім океанічним дном, яке опустилося до кордону ядро-мантія". Згідно з дослідженням, океанічний матеріал переміщається вглиб планети в місцях, де зустрічаються дві літосферні плити і одна заходить під іншу у зонах субдукції. Такий матеріал накопичується вздовж кордону ядра та мантії та його виштовхують повільно поточні породи мантії, пояснили в університеті.
ULVZ можна уявити як гори вздовж кордону ядра та мантії, висота яких варіюється від менше ніж 5 км до більше ніж 40 км, ідеться в релізі.
"Ці підземні "гори" можуть відігравати важливу роль у тому, як тепло йде з ядра тієї частини планети, яка живить магнітне поле. Матеріал із дна древніх океанів також може потрапляти в мантійні плюми, або гарячі точки, які повертаються на поверхню внаслідок виверження вулканів", додали автори повідомлення.
