Сформувати жіночий екіпаж для тривалої космічної місії може бути простішим, ніж чоловічий переконана група вчених із Європейського космічного агентства, Королівського коледжу Лондона та інших установ. Дослідники проаналізували вплив розміру тіла на підготовку до тривалої космічної місії й виявили низку переваг у жіночого колективу. Вчені помітили, що жінки мають нижчу потребу у відпочинку, а через меншу масу нижче фізичне навантаження, а тому їхні загальні витрати енергії суттєво менші. Відповідно для тривалих місій (1080 днів) їм знадобиться менше їжі (3993 кг проти 5688 кг для чоловіків), яка своєю чергою займе менше місця для зберігання (5,4 кубометри проти 7,7 для чоловіків). Окрім цього менша маса астронавток та припасів дозволить зекономити паливо для запуску модуля на орбіту. Вчені враховували вимоги космічного агентства щодо загальних витрат енергії, споживання кисню, вуглекислого газу, продукування метаболічного тепла та потреби у воді для астронавтів. Дослідження проводилося на основі даних про жінок-космонавтів під час 30- та 1080-денних місій.
Варто зазначити, що космонавти під час тривалих місій зазвичай виконують комплекс вправ з аеробної протидії, щоб пом’якшити негативні наслідки тривалого впливу мікрогравітації. Коли космонавти виконують подібні вправи, витрати води та інших ресурсів знижуються. Базальний метаболізм людини корелює з розміром її тіла. Великі особини більше споживають кисню та виробляють більше вуглекислого газу. У більшості середовищ ці відмінності мають мінімальний вплив, навіть у закритих, однак не в космосі. На МКС кораблі з ресурсами прибувають 7-8 разів на рік, а для подорожей на більші відстані, такі як місії Artemis до орбіти та поверхні Місяця, поповнення запасів буде набагато складнішим.Також незалежно від потреб у енергії та воді, сам зріст вже може бути фактором при плануванні майбутніх дослідницьких місій. Модулі ISS мають діаметр приблизно 4,2 м., при чому внутрішній «діаметр» (тобто доступний для роботи) менший через внутрішні стійки. Це дозволяє членам екіпажу прийняти «вертикальну» орієнтацію (тобто з вертикальною віссю людського тіла, перпендикулярною до довгої осі модулів) і працювати «плече до плеча» (або спина до спини). Однак діаметр модулів для майбутньої станції «Lunar Gateway», яка обертатиметься навколо Місяця становитиме лише 3,4 м., що означає, що високий екіпаж навряд чи зможе «стояти» всередині. Станом на березень 2022 р. лише 75 жінок полетіли в космос, що становить менш як 10% космонавтів. Але ця ситуація змінюється: 50% (9/18 астронавтів), які відібрані NASA у 2020 році для підготовки до програми Artemis є жінками. Таким чином, жінки-астронавти збираються відігравати значну роль у майбутніх місіях дослідження космосу.
