На станції «Академік Вернадський» сфотографували незвичайне явище – млинцевий лід.
Зафільмував крижане «латаття» метеоролог 28-ї УАЕ Дмитро Кричун Фото опублікували на сторінці Національного антарктичного наукового центру.
Офіційна назва явища – млинцевий лід. Його діаметр може коливатися від 30 см до кількох метрів, а товщина сягає 10 см.
Такі «млинці», як розповідають полярники, можуть утворюватися кількома способами.
Коли вода починає замерзати, в ній з’являються льодяні голки або пластинки. Згодом вони скупчуються в льодяне сало (така густа крижана каша). Також на поверхні водойми може формуватися сніжура – скупчення снігу, який падає в холодну морську воду з температурою нижче 0 і тому не тане. Власне із льодяного сала або сніжури й «печуться» крижані млинці.
Для їхнього «приготування» має бути нестабільна температура в районі 0, а також невеликий вітер та хвилі. За таких умов лід замерзає не суцільною корою, а окремим шматочками. Вони «обточуюються» одне об одного, отримуючи круглу форму та підняті краї.
Потім, залежно від температури, «млинці» або тануть, або застигають в еластичну льодову кору, що має назву нілас.
Інший варіант – це коли на поверхні води одразу утворюється нілас, але потім з’являються сильні дрібні хвилі, під дією яких кора ламається і перетворюється на млинцевий лід. Цей процес може відбуватися не лише з ніласом (товщина – до 10 см), а й з наступним за віком молодим сірим льодом (товщина – 10-15 см).
Млинцевий лід трапляється не лише в Антарктиці чи Арктиці, а й в інших морях та прісних водоймах, зокрема в Україні (хоча набагато рідше). Так, на початку лютого минулого року це явище спостерігали на березі Азовського моря в Бердянську. Щоправда, там його назвали льодяними медузами.
