До речі, на Західній Україні ялина більш відома як "смерека". Вона стала своєрідним вічнозеленим символом Карпат. Походження смереки пов"язують із постійним присмерком (недостатньою кількістю світла), що панує в темнохвойних ялинових насадженнях.У світі відомо близько 40 видів роду ялини. Це один із найбагатших у видовому відношенні родів серед шпилькових. Лише рід сосни представлено ширше.Однак, ця порода дерев є й найпроблемнішою в регіоні. Масове всихання смереки - тенденція для Карпат. Найбільше проблема торкається Львівщини.По всьому Карпатському регіону близько 426 тисяч гектарів всихаючих ялинників, з яких третина припадає на Закарпатську область. Ще жодна смерека, що почала усихати, не відродилася.Що ж спровокувало таку екокатастрофу?Вік: більшість усихаючих ялинників - це виснажені дерева, віком від 80 до 210 років. Вони просто відмирають, бо прийшов їх біологічний вік.Температура: середньорічна температура в Карпатах піднялася на 1-2 градуси, сума активних температур також зросла. А ялина, не забуваймо, - це північна порода, вона любить холод і помірну вологість.
Шкідники: ослаблені дерева стають більш уразливі до хвороб. Основний ворог ялини в Карпатах - це короїд типограф. Він паразитує під корою. Також - коренева губка, грибок, що пошкоджує гнилизною кореневу систему і доходить навіть до стовбура.Останніми роками надмірні засухи влітку ослаблюють дерева, а затяжні дощі, що приходять на зміну, перезволожують поверхневий шар грунту, в який укорінені смереки. Тоді перший сильний вітер для смерекових лісів стає руйнівним. Їх просто вивертає. Тому лісівник у місцях природного поновлення лісостану насаджують листяні породи - бук або явір, які мають стрижневу кореневу систему. Вони сплетуться корінням і "триматимуть" смереки на пагорбах. Такий ліс буде сильніший. Тому, можна говорити, що у майбутньому смерекові ліси Карпат виглядатимуть саме так: переважатимуть ялинники, але "розбавлені" буками та яворами.Карпатський лісовий офіс
