Українська природоохоронна група організувала експедицію на територію Національного природного парку «Кам’янська Січ», який постраждав після підриву греблі Каховської ГЕС.
Про згубні наслідки від підриву та затоплення, які вдалось зафіксувати природоохоронцям, повідомили 12 липня на сторінці організації у фейсбуці.
За словами активістів, особливо сильного негативного впливу зазнали екосистеми розташовані вище греблі Каховської ГЕС.
В ході експедиції природоохоронці:
- дослідили ініціальні стадії заростання сухого дна Каховського водосховща в регіоні НПП «Кам’янська Січ». Зокрема, вивчили видовий склад проростків в різних умовах та на різній відстані від берега;
- заклали чотири ділянки для моніторингу біорізноманіття (biodiversity plot) в різних типах екосистем оголеного дна водосховища (мулистих відкладах, мушельних відкладах та похованих ґрунтах). Закладання моніторингових ділянок дозволило зафіксувати вихідний стан екосистем, а повторні дослідження їх покажуть, як відбуватиметься процес заростання водосховища;
- відібрали зразки ґрунту з дна водосховища для дослідження ґрунтових водоростей;
- відібрали проби з дна водосховища на віруси й бактерії;
- зібрали зразки ґрунту для дослідження його хімічного складу та фізичних властивостей;
«Ми не могли відібрати зразки безпосередньо з дна основного ложа водосховища, тому що в цьому місці його ширина складає лише 4-5 кілометрів (мінімально 3,3 кілометра). Власне це і є відстань до російських військових, які окупували Лівий берег Дніпра і щоденно обстрілюють Правий берег річки. Саме через можливі обстріли ми не могли працювати тут. Коли відженуть росіян від лівого берега, плануватимемо ще одну експедицію, на водосховищі. Зараз це, на жаль, неможливо з точки зору безпеки», – розповідають учасники експедиції.
Природоохоронці побачили, як оголилося понад 200 тисяч гектарів землі, на якій абсолютно нічого не росте, а до цього була водна екосистема. Усі водні організми раптово загинули, а наземних ще немає (вірніше вже почали з’являтися лише перші проростки).
«На дні водосховища до горизонту ми бачили сухе дно з окремими водоймами, позбавлене будь-якої рослинності. Сьогодні це виглядає, як величезна пустеля. Уперше така велика територія ґрунту оголилася, це можна порівняти з раптовим відступом льодовика», – кажуть учасники експедиції.
Науковці зараз дискутують: одні кажуть, що в цих місцях будуть інвазивні види; інші − що будуть деревні види; треті − що там частково може відновитися степ. На водосховищі насправді стали проростати рослини. Минуло всього кілька тижнів, як зійшла вода, але місцями біля берегів мул всіяний проросткам. Такі рослини досить важко ідентифікувати, тому науковці продовжать цю роботу в лабораторіях.
«Науковці багато дискутують і ви часто нас питаєте про долю водосховища. Ми з колегами солідарні: на місці водосховища слід відновлювати квазіприродні (максимально наближені до природних) угруповання», – кажуть природоохоронці та закликають доєднатись до збору на авто для нацпарку «Кам’янська Січ».
