Як відомо, коти живуть, де захочуть і гуляють самі по собі. Але вже тисячі років, як вони вирішили, що обживатимуть наші дивани й дертимуть наші речі замість дерев. Але як і звідки вони взагалі прийшли у людські життя та оселі? Про це розповідає у статті The Conversation еволюційний біолог Вашингтонського університету у Сент-Луїсі Джонатан Лосос (Jonathan Losos), який нещодавно присвятив цій темі цілу книгу.
GIPHY
Непримітний предок домашніх пухнастиківКілька років тому у мене була нагода побувати на сафарі у Південній Африці. Одним із найбільших захоплень було вирушати вночі дивитися на хижаків за полюванням: левами, леопардами, гієнами.
Коли ми їздили в темряві, наш прожектор іноді підсвічував меншого мисливця — струнку, коричнувату кішку, ледь плямисту або смугасту. Світло ловило маленьку кішку лише на мить, перш ніж вона знову зникала у тіні.
Спочатку я припустив, що це чиясь домашня тварина, яка з якоїсь причини опинилася в савані. Але ретельніше вивчення виявило характерні особливості: ноги трохи довші, ніж у більшості домашніх кішок, і вражаючий чорний кінчик хвоста.
Проте, якби ви побачили таку з вікна кухні, ваша перша думка була б «Подивіться на ту прекрасну кішку в саду», а не «Як ця африканська дика кішка потрапила в Нью-Джерсі?».
Степова кішка, вельми схожа на домашню. pum_eva / iStock via Getty Images Plus
Як еволюційний біолог, я присвятив свою кар'єру вивченню того, як види адаптуються до свого середовища існування. Мої дослідження зосереджувалися на рептиліях, вивчаючи роботу природного добору на ящірках.
Проте, я завжди любив і захоплювався котячими, відколи ми прийняли кішку з притулку, коли мені було 5 років. І чим більше я думав про тих степових котів, тим більше дивувався їхньому еволюційному успіху. Видатна риса цих тварин полягає в тому, що степова кішка є предком наших улюблених домашніх тварин. І, попри незначні зміни, їхні нащадки стали одними з двох найпопулярніших тварин-компаньйонів у світі. (Цифри неточні, але світова популяція
