Бджоли, зокрема джмелі, відрізняють цукровий розчин від води ще до того, як його скуштують, показало нове дослідження. Імовірно, при дистанційному визначенні наявності цукру вони орієнтуються на візуальні стимули, як-от невелику відмінність у кольорі рідини. Це відкриття змушує переосмислити підхід до тестувань когнітивних здібностей бджіл, у яких їх тренують виконувати завдання, використовуючи підсолоджену воду як винагороду. Дослідження опубліковане на bioRxiv.
Джміль підлетів до сигаретного фільтра, просоченого цукровим сиропом. Melina Kienitz
Чому це важливо для науковців?Бджоли є одними з найважливіших модельних організмів, на яких вивчають когнітивні здібності безхребетних. У таких дослідах їх часто попередньо тренують пов'язувати якийсь стимул із винагородою у вигляді цукрового сиропу, щоб спонукати їх дістатися до нього, а інший стимул — просто з водою чи гірким розчином хініну. Відтак у фазі тестувань стимули замінюють на інші, виявлення зв'язку яких із винагородою вимагає наявності у тварин досліджуваних когнітивних навичок. Але мало досліджень звертали увагу на те,
чи не можуть комахи визначати склад розчинів дистанційно за їхнім виглядом, і в такому разі летіти на стимул не тому, що пов'язали його з винагородою, а тому, що летять безпосередньо на цукор. Перевірити це взялися вчені Університету Регенсбурга.
Як вивчали вміння бджіл?Вчені провели досліди із одними з найпопулярніших піддослідних комах серед бджіл — земляними джмелями (Bombus terrestris Вчені відмітили, що при ретельному спостереженні краплі води та цукрового сиропу навіть для людини виглядають по-різному, а для бджіл, які бачать ще й в ультрафіолеті, відмінність може бути ще сильнішою. Тож вчені протестували 90 джмелів на вміння з відстані відрізняти цукровий сироп і воду у вигляді трьох їх джерел, що часто використовуються у дослідах — крапель на площині, просочених рідиною сигаретних фільтрів чи пластикових пробірок із просоченою рідиною ватною кулькою всередині них. Відтак воду і смаколики пропонували комахам на поверхні штучної квітки, щоразу змінюючи їхнє розташування на ній, а також самої квітки на експериментальній арені.
Що показали джмелі у дослідах?У випадку з краплями джмелі летіли прямо до цукрової води у 60,5 відсотка випадків, тоді як у випадку просочених фільтрів — у 59,2 відсотка випадків. Обидва показники є вищими за ймовірність випадкового вгадування у цих дослідах, яке складало близько 49 відсотків. Водночас у тесті з пробірками джмелі впоралися не надто краще за випадковість.
