У новому блобастері-антиутопії Френсіса Форда Копполи «Мегалополіс», що виходить в українських кінотеатрах 26 вересня, костюми відіграють важливу роль, допомагаючи провести візуальні паралелі крізь тисячоліття — між Стародавнім Римом і сучасністю. Розповідаємо, як вони створювалися.
«Мегалополіс» — це справжній magnum opus легендарного режисера «Хрещеного батька» та «Апокаліпсис сьогодні», 85-річного Френсіса Форда Копполи. Ідею цього фільму він розробляв чотири десятиліття, а в його виробництво вклав власні $120 млн, які отримав від продажу кількох своїх виноградників і виноробні. Прем'єра стрічки відбулася на кінофестивалі в Каннах цьогоріч.
Френсіс Форд Коппола та Адам Драйвер на зніманнях "Мегалополіса"«Мегалополіс» — це візуально вражаючий фільм–антиутопія, який проводить паралелі між Стародавнім Римом і сьогоденням. У центрі сюжету — Цезар Катіліна, геніальний архітектор та митець, який вміє зупиняти час та бачити крізь виміри. Він мріє створити Мегалополіс на руїнах занедбаного та корумпованого Нового Риму, в якому легко вгадується Нью-Йорк. Катіліна — частина цього суспільства,
для якого гроші та жага влади важливіші за справедливість, проте його гнітить питання: чи гідне таке суспільство порятунку?
Адам Драйвер у "Мегалополісі"У стрічки суперзірковий акторський склад: окрім Адама Драйвера у головній ролі, тут також залучені Джанкарло Еспозіто (серіали «Мандалорець», «Пуститися берега»), Наталі Еммануель (Міссандея з серіалу «Гра престолів»), Обрі Плаза (другий сезон серіалу «Білий лотос»), Лоуренс Фішборн (франшизи «Матриця», «Джон Вік»), Джейсон Шварцман («Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій», «Астероїд-Сіті»), Шая Лабаф (франшиза «Трансформери»). Також на екрані ми побачимо сестру режисера, акторку Талію Шайр, знану за роллю Конні Корлеоне з «Хрещеного батька». А ще — двох легендарних лауреатів «Оскара»: Дастіна Гоффмана та Джона Войта.
Адам Драйвер та Наталі ЕммануельАле Гоффман і Войт — не єдині оскароносці, залучені у проєкт. Адже «Оскар» — точніше, навіть чотири «Оскари» — є й у художниці костюмів «Мегалополісу», італійської дизайнерки Мілени Канонеро. Оскільки історія в «Мегалополісі» розповідається у театралізований та міфологізований спосіб,
костюми відіграють тут ключову роль.
Мілена Канонеро — соратниця Кубрика, Андерсона та одразу двох Коппол78-річна Канонеро народилася в Турині, в університеті Генуї вивчала моду, історичний дизайн та історію мистецтв, а у кінці 1960-х переїхала до Англії, щоб продовжити навчання. Вона працювала в бутику своїх друзів у Лондоні та почала допомагати у створенні рекламних роликів, де познайомилася з багатьма режисерами. Коли Канонеро вже попрацювала як художниця костюмів над кількома короткометражками, її запросили подивитися, як Стенлі Кубрик знімав окремі сцени «2001: Космічна Одіссея». Дизайнерка і режисер потоваришували на знімальному майданчику — і Кубрик запросив Канонеро працювати з ним над його наступним повнометражним проєктом, яким виявився «Механічний апельсин» (1971). Далі вони продовжили спільну роботу стрічкою «Баррі Ліндон» (1975) — і вона, згодом визнана як одна з вершин костюмованого кінематографа, принесла Канонеро перший «Оскар» за найкращий дизайн костюмів.
"Мегалополіс"Другу нагороду кіноакадемії дизайнерка отримала за «Вогняні колісниці» (1981)
Г’ю Гадсона. Третій «Оскар» їй принесла «Марія-Антуанетта» (2006) Софії Копполи, а четвертий – «Готель «Ґранд-Будапешт» (2014) Веса Андерсона. Загалом у портфоліо Канонеро, окрім згаданих вище, є ще цілий список фільмів-легенд різних жанрів: «Сяйво», «Голод», «Дванадцять друзів Оушена» тощо.
З Френсісом Фордом Копполою вони разом вперше попрацювали над «Клубом «Коттон» (1984), потім зробили «Хрещеного батька 3» (1990). І саме Канонеро режисер вирішив запросити для роботи над «Мегалополісом», точно знаючи, що вона втілить його бачення краще, ніж будь-хто інший.
"Мегалополіс"«Мегалополіс»: буремні 20-ті та стиль Волл-стрітПеред Канонеро стояло непросте завдання — через костюми поєднати Стародавній Рим і сучасність. І вона знайшла рішення: зробила «проміжну зупинку» у буремних 20-х, поєднавши характерні естетичні елементи епохи 1920-х років із діловим стилем Волл-стріт, а водночас із давньоримськими та давньогрецькими мотивами.
"Мегалополіс"Наприклад, чоловіки, що у фільмі працюють на урядових посадах, носять попелясті костюми-трійки (із такою ж посадкою, як у Джея з «Великого Ґетсбі»),
але доповнюють їх жилетами, які за рахунок складних драпірувань нагадують римські тоги. А жінки вдягнені в модифіковані туніки, які дивним чином дуже нагадують діловий одяг. І водночас невеликі, але важливі деталі — наприклад, оригінальні драпірування — відображають фантастичний світ, у якому відбуваються події «Мегалополісу».
"Мегалополіс"У цьому фільмі-експерименті дизайнерка працює так само сміливо, як і режисер, підкреслюючи сюрреалістичність дійства. Наприклад, у сцені параду, де мер Цицерон (Джанкарло Еспозіто) крокує маршем поруч із поліціянтами та іншими політиками, на лацканах їхніх костюмів вишиті зелені оливкові гілки, тоді як правоохоронці одягнені у чорні сорочки, чорні штани та прикрашені кобури/жилети. І все це вбрання здається чи то сатиричним, чи то казковим, хоча сам парад на вигляд настільки реалістичний, ніби відбувається на сучасному Мангеттені.
Кольори: золото, білий і 50 відтінків пурпуруЗа допомогою кольорів Канонеро підкреслює статус і рід діяльності персонажів. Повсякденний одяг вищого класу у фільмі зазвичай сірого та чорного кольорів,
але також у ньому дуже активно використовуються відтінки бордового і пурпуру.
Адам ДрайверІ це, звісно, невипадково, адже у Стародавньому Римі пурпурний був символом статусу і влади. Тоді барвник, який давав подібні відтінки, видобували з середземноморських равликів. Для виробництва лише однієї унції (трохи більше за 28 грамів) пурпурового барвника треба було переробити тисячі равликів, що робило одяг, пофарбований у цей колір, неймовірно дорогим. Таким чином пурпур у давніх римлян став символом влади, престижу та заможності: його носили, щоб продемонструвати високий статус та відрізнити себе від «простих смертних».
Наталі ЕмануельОкрім того – так само, для підкреслення статусу, – Канонеро активно використовує королівські блискучі золоті тони: як в одязі, так і в аксесуарах. А білий колір у «Мегалополісі» наче маскує темноту душ персонажів. Загалом, у «Мегалополісі» костюми героїв є повноцінним інструментом сторітелінгу, котрий відображає дух цього фільму Копполи – сміливий і зухвалий. І можливо все це стане п’ятим «Оскаром» для дизайнерки Мілени Канонеро, котра вже понад півсторіччя допомагає найкращим режисерам втілювати їх ідеї.
"Мегалополіс" можна подивитися в українських кінотеатрах з 26 вересня.
