Вступ до магістратури: абітурієнти масово скаржаться на непрозору процедуру

Кампанія вступу до магістратури у Львівський національний університет імені Івана Франка та «Львівську політехніку» цього року набула широкого розголосу. Абітурієнти масово скаржаться на непрозору систему вступу, звинувачують керівництво у підроблених рейтингах та непрофесійно складених запитаннях на фахових іспитах.

Кореспондент Galnet вирішила розібратися у звинуваченнях абітурієнтів, дослідити їхню історію вступу та поцікавилася у фахівців, як змінити поточну ситуацію вступу на магістратуру, і хто, врешті, за це мусить відповідати.

Першочергово вступ на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» викликав обурення у вступників на факультет журналістики Франкового вишу. У Facebook розпочалося обговорення, висловлення скарг, які, до слова, підтримали певні викладачі факультету.

На що скаржаться вступники?

Бакалавр журналістики ЛНУ ім. Івана Франка та абітурієнт на магістратуру у цьому ж університеті Ірина Андрейців довго розповідала кореспонденту Galnet про непрозору, за її переконаннями, процедуру вступу.

«У першу чергу ‒ неправдиво оприлюднені рейтинги диплому.

У мене, скажімо, середній бал ‒ 4.9, тобто за чотири роки навчання у мене було лише дві четвірки, у моєї подруги середній бал ‒ 4.8, тобто шість або сім четвірок. Ми обидві отримали диплом бакалавра з відзнакою. Натомість певні люди отримали такі ж рейтинги, не маючи «червоного» диплому. Як? Це перше, що нас здивувало», ‒ розповіла І.Андрейців.

«Наступний момент виник тоді, коли ми хотіли забрати оригінал диплому бакалавра з деканату. Спершу я планувала вступати в інший університет, ЛНУ ім. Івана Франка був «запасом». Саме тому оригінал диплому бакалавра мені був необхідний терміново. Натомість у деканаті мені його не хотіли видати. Тоді ж на факультеті виник пристойний скандал, дослівно від деканату це звучало так: «Якщо ваших оригіналів не буде у той день, коли ви вступите, то ви не вступите взагалі». Врешті дипломи частині людей віддали», ‒ додала І.Андрейців.

Дівчина пояснює таку ситуацію тим, що, імовірно, на факультеті просто хотіли «втримати» студентів.

«Скажімо, приблизно десять людей з мого курсу вступали до університеті Польщі. Відповідно усю документацію,

включно з дипломом для вступу за кордон, потрібно перекладати, і для цього були свої терміни, які з дня на день завершувалися», ‒ пояснила абітурієнтка.

Непрозоро, на думку абітурієнтки, проходили і вступні випробовування.

«На бланках іспиту з іноземної, зокрема англійської мови, не стояло мокрих печаток. По суті, бланки можна підробити. Натомість, на фаховому іспиті вона наче була», ‒ повідомляє І.Андрейців.

У відповіді на інформаційний запит редакції прес-центр ЛНУ ім. Івана Франка таку скаргу спростовує. «Наявність мокрої печатки на тестових завданнях з іноземної мови та фахових дисциплін для вступу до університету на ОКР «магістра» й «спеціаліста» не передбачена Правилами прийому. Автентичність тестових завдань засвідчують підписи ректора (проректора) та декана (заступника декана) факультету», ‒ зазначила керівник прес-центру ЛНУ ім. Івана Франка Тетяна Шемберко.

Т.Шемберко також спростовує усі оприлюднені обурення вступників на магістратуру. У прес-центрі зазначили, що вступна кампанія на факультет журналістики відбувалася згідно з чинним законодавством та Правилами прийому 2014 року,

під час проведення вступних випробувань порушень виявлено не було, офіційних скарг і претензій від вступників щодо недотримання їхніх прав чи процедури тестування до Приймальної комісії Університету не надходило.

І.Андрейців пояснює, що університет не розглядає проблему зсередини, а дивиться на неї поверхово. Особливе обурення в абітурієнтки викликали результати вступних випробувань.

«Одногрупниця, яка практично досконало володіє англійською, набрала 15 балів з 30-ти. Вона подала апеляцію, проте нічого з того не вийшло. Через нашу бюрократичну процедуру їй сказали, що все відбувалося згідно із затвердженою літературою. Мовляв, складаючи тести, вони посилаються лише на неї. А інша професійна література, яка цілком ймовірно може підлягати під вимоги, їх не цікавить. Найбільше труднощів у тестах з англійської мови виникло у завданнях перекладу слів на українську. Подавалися синонімічні варіанти відповідей», ‒ пояснила І.Андрейців.

Дівчина скаржиться, що окрім цього вступників ввели в оману. «Ми запитували викладачів яка кількість правильних варіантів відповідей у запитаннях.

Нам відповіли ‒ кілька, це повторювали у всіх аудиторіях. Потім з’ясувалося, що правильний варіант ‒ лише один. Багато студентів на цьому також погоріло», ‒ обурюється І.Андрейців.

Найстрашніше, що було, за переконаннями дівчини, ‒ фаховий іспит.

«Запитання на фаховому іспиті з журналістики складені вкрай непрофесійно. У моєму варіанті, зокрема, не було жодного запитання з практичної журналістики. В результаті певні люди на іспиті з такими запитаннями набрали по 50 балів. Це практично нереально», ‒ розповіла дівчина.

Натомість Т.Шемберко зазначила, що тестові завдання для фахового випробування зі спеціальностей «Журналістика» розробляли науково-педагогічні працівники факультету журналістики (передусім доценти та професори, відповідальні за викладання фахових дисциплін). Усі ці завдання були попередньо обговорені та затверджені на засіданнях відповідних кафедр та вченої ради факультету та введені до загальноуніверситетської системи тестування.

Після цього Кафедра мови ЗМІ факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка оприлюднила інформацію у Facebook, що з наступного року всі тести,

які йтимуть на вступні випробовування на магістратуру, будуть у відкритому доступі на кафедрі, як це повинно бути. Попередньо вступникам стверджували, що база, з якою працюють до вступу на магістратуру і спеціаліста має 1000-1500 завдань.

І.Андрейців опісля неприємної ситуації на факультеті журналістики Франкового університету не з’являлася і не збирається цього робити.

«Моя одногрупниця з цими питаннями ходила до декана і навіть дійшла до кабінету ректора нашого університету. Ректор, натомість, їй відповів, що він їй не вірить, що не може бути корупції і запитання просто не можуть продаватися заздалегідь. Мовляв, у нашому університеті такого немає», ‒ пояснила дівчина.

І.Андрейців не єдина, хто на собі відчув «непрозорість» вступної кампанії на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра та спеціаліста. Підтверджує та підтримує її слова вступник Марія Пасельська.

Дівчата розпочали активне обговорення ситуації у Facebook, на що відреагував і викладацький склад факультету журналістики.

«Нас підтримує молодий склад викладачів. Писали нам слова підтримки, проте конкретно чогось вони не можуть зробити»,

‒ пояснили дівчата.

«Зараз, після оприлюднених списків, багато людей, що навчалися на п’ятірки, пішли навчатися на спеціаліста, а не на магістра, тільки туди вони змогли потрапити на державну форму навчання. Як наслідок, приблизно 40% тих, хто не показував гідних результатів, потрапили на «бюджет»», ‒ додала І.Андрейців.

Дівчата хотіли написати колективну скаргу до керівництва університету, проте коли дійшло до діла, кілька людей відмовилося.

«Левова частина людей відмовилася писати скаргу з надією на те, що вони залишаться в цьому університеті навчатися. Хотіли писати лише ті люди, які після цього випадку передумали вступати в університет ім. Івана Франка на факультет журналістики», ‒ пояснила І.Андрейців.

Подібні скарги та обурення оприлюднили і вступники на магістратуру Національного університету «Львівська політехніка».

Юрко Максим’юк цього року вступав на магістратуру та спеціаліста в Інститут архітектури «Львівської політехніки». Юнак розповів, що при вступі на абітурієнтів очікувало два іспити: з іноземної мови, у випадку Юрка ‒ англійської, та з фахової дисципліни ‒ клаузури.

Останній ‒ це екзамен на шість годин, де вступники малювали проект будинку.

Як на одному, так і на іншому іспиті, за словами Ю.Максим’юка, спостерігалися грубі порушення.

Перше ‒ це списування. «Зокрема користувалися мобільними телефонами, хоча перед іспитами їх наче збирали. Комісія не зважала на користування такими засобами», ‒ пояснює Ю.Максим’юк. ‒ Окрім мобільних пристроїв, вступники мали підручні матеріали. На іспиті з англійської мови деякі абітурієнти обговорювали відповіді між собою і знову ж комісія на це не зважала», ‒ обурюється Ю.Максим’юк.

Юнак розповів, що у комісію входили лише викладачі «Львівської Політехніки».

«Таку ж ситуацію я спостерігав на іспиті з клаузури. Іспит тривав шість годин, комісія неодноразово виходити за межі аудиторії, що дозволяло вступникам користуватися усім необхідним», ‒ додав Ю.Максим’юк.

Ще один момент, який обурив Юрка, ‒ завдання на іспитах. «Виглядало це так: є титульний лист з усіма формальностями та підписами, в який просто вкладені листки із завданнями, причому під наявними штрих-кодами на листках не стояло і не вимагалося жодних підписів,

тобто ці листи із завданнями, імовірно, можна було б замінити на інші», ‒ пояснює Ю.Максимюк.

«На іспиті я особисто спостерігав людей, які частину роботи просто не завершили, але які врешті отримали відмінно. Виникає запитання ‒ як і чому, якщо вони не завершили свої роботи і не виконали завдання? Після оголошення результатів я також помітив махінацію з рейтингами, які формувалися за середнім балом атестата та рейтинговою оцінкою за всі семестри під час навчання на бакалавра. Люди, які були на 42-му місці в рейтингу, стали 25-ті чи 26-ті, ті, які були на 36-му місці, стали на 15-те місце. Я цих людей знаю особисто і знаю, що в них є хороші зв’язки в університеті. Саме у таких людей нізвідки з’являється найвищий бал з фахового іспиту. Причому ці студенти не проявляли активності під час навчання і не мали відмінних результатів», ‒ розповідає Ю.Максим’юк.

Юнаку вдалося вступити на бюджетну форму лише на спеціаліста. У рейтингу на магістра Ю.Максим’юк був 29-им із 28-ми наявних місць. Опинився першим за червоною лінією.

Юнака обурює, що такі речі відбуваються. За його словами,

очевидно, що фаховий іспит відбувався нечесно.

Хлопець не звинувачує лише свій університет у корупції, на його думку, проблема тут і в законодавстві. «Якби наші роботи оцінювала незалежна комісія десь у Харкові чи в Києві, яка вступників особисто не знає, можливо, результати були б іншими, оскільки на такому рівні корупцію здійснити важче», ‒ пояснив хлопець.

Наразі він збирається написати офіційну скаргу в Міністерство освіти і науки України, аби вони розібралися у цій ситуації. «Можливо, вони пришлють якусь комісію, яка б могла з цим розібратися, оскільки всередині університету самотужки це зробити неможливо. Такими питаннями повинні займатися відповідні органи. Скажімо, підняти роботи вступників і перевірити чи належним чином вони оцінені», ‒ пояснив Ю.Максим’юк.

«Якщо з Міністерством нічого не вийде, спробуємо діяти радикальнішими способами. Скажімо, звернемося до громадських та студентських організацій з різними акціями, які могли б сприяти тому, аби корупція в університетах нарешті припинилася», ‒ пояснив юнак.

З непрозорою процедурою вступної кампанії на магістратуру зіткнулися не лише ті студенти,

які закінчили бакалаврат у поточних університетах. Юлія Закутня, яка попередньо навчалася на бакалавра журналістики у Києві, приїхала до Львова вступати на магістра журналістики або ж дотичної спеціальності. Дівчина подавала документи до трьох університетів: ЛНУ ім.Івана Франка, «Львівської політехніки» і Українського католицького університету і може порівняти вступні кампанії.

«Ще навчаючись на бакалавра в іншому «топ-виші», я зрозуміла, що підхід до оцінювання студентів суто кількісний: оцінюють не якість виконання робіт, а твою присутність на парах, вчасність, «галочки» ставлять, що ти все склав. Цих принципів «Львівська політехніка» і Франковий університет дотримуються. Але коли перший хоча б має електронну звітність (рейтинги абітурієнтів були вивішені в інтернеті одразу після їх оголошення, а всіх «бюджетників» обдзвонили) значно організованіший, краще ставиться до абітурієнтів ‒ розуміє, що це його потенційні клієнти, працює над іміджем, то ЛНУ ім. Івана Франка ‒ вибачте за відвертість ‒ оселя хамства, впертості і прошеності. Так, на звичайне запитання,

чи в разі чого я маю юридичне право забрати свої документи після того, як дізнаюся результати на іншій програмі, я вислухала, як хочу сидіти на двох стільцях, яка я погана і як зі мною навіть говорити не хочуть. Електронна звітність для ЛНУ ім. Івана Франка ‒ «терра інкогніто». Принаймні, сайт факультету журналістики не оновлювався кілька місяців», ‒ розповіла Ю.Закутня.

Дівчина також прокоментувала вступну кампанію на магістратуру на факультет журналістики в ЛНУ ім.Івана Франка.

«Я отримала не анонімний бланк, як це юридично мало б бути, а тестування з англійської мови я складала на бланку,який був підписаний моїм іменем, тестове завдання більше ні в кого не повторювалося, тобто, по суті, тест писали конкретно під мене, конкретно під якусь Машу чи Сашу. І запитання іноді були не зовсім адекватні: підібрати відповідник до закордонного слова, де всі варіанти ‒ синоніми цього слова», ‒ додала Ю.Закутня.

Що кажуть експерти?

Молодий викладацький склад факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка підтримує вступників, які потрапили у несправедливу процедуру вступу,

проте конкретно нічого викладачі зробити не можуть.

«Це ситуація не нова. Подібні обурення виникають щороку під час вступної кампанії на магістратуру. Крадіжки, хабарництво, як казав один відомий чоловік, очорнюють всіх, а збагачують тільки деяких. Багато людей вже потирають руки, хочуть, аби взагалі факультет перестав існувати, тому що є групка негідників, які здирають гроші у студентів, але факультет має добре майбутнє. Я трактую цю ситуацію, зокрема, цього року, коли вона розгорілася особливо, як процес очищення факультету від людей нечесних, від демагогів, які деруть гроші, якщо вірити студентам», ‒ коментує ситуацію кандидат філологічних наук, доцент кафедри зарубіжної преси та інформації , заступник завідувача кафедри зарубіжної преси та інформації Тарас Лильо.

«У цій ситуації я не бачу нічого катастрофічного, це лише процес розвінчання злодіїв, які вже втратили все, бо після актуальних подій в Україні вони мали б отямитися. Не вийшло ‒ значить погублять самі себе. Найприкріше, що студенти втрачають віру, вони йдуть з факультету і це найкращі студенти,

судячи з усього, не потрапляють на бюджетні місця на магістратуру. Це прикро, адже сенс факультету у студентах, у їх навчанні, а викладачі ‒ це допоміжний персонал», ‒ додав Т.Лильо.

Нагадаємо, що 2 серпня Петро Порошенко підписав Закон України № 1556-VІI «Про вищу освіту». Новий закон визначає концептуальні засади модернізації вищої освіти – інтеграцію вищої освіти України до Європейського простору шляхом реалізації положень та принципів Болонського процесу; забезпечення якості вищої освіти і науки шляхом розвитку незалежної системи забезпечення якості вищої освіти; інтеграція освіти, науки та інновації; автономія вищих навчальних закладів; співпрацю вищих навчальних закладів та бізнесу у сфері вищої освіти і науки шляхом запровадження механізмів інноваційного розвитку країни за рахунок взаємодії освіти, науки, бізнесу і держави.

Редакція Galnet слідкуватиме за розглядами скарг Ю.Максимюка та інших вступників, що потрапили у ситуацію несправедливого вступу. Усіх, хто зіткнувся з подібними ситуаціями, ‒ просимо повідомляти.

Оксана Януш Відповідь на інформаційний запит Galnet Львівського національного університету У відповідь на Ваш електронний інформаційний запит від 31 липня 2014 р.

надаємо необхідні роз’яснення.

При вступі на магістратуру на факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка студентами було виявлено (студенти виявили) неодноразові порушення, зокрема вступники скаржаться: - на бланках вступних випробувань із іноземної мови (зокрема, англійської), на яких студенти вписували правильні відповіді, не було мокрої печатки; Наявність мокрої печатки на тестових завданнях з іноземної мови та фахових дисциплін для вступу до університету на ОКР магістра й спеціаліста не передбачена Правилами прийому. Автентичність тестових завдань засвідчують підписи ректора (проректора) та декана (заступника декана) факультету.

- у системі "Конкурс" перед вступними випробуваннями студенти повідомляють про рейтинг вступників, згідно з яким деякі абітурієнти мали вищий середній бал, аніж ті, хто закінчив бакалавра з червоним дипломом; - у рейтинговій таблиці системи «Конкурс» деякі абітурієнти мали вищий середній бал, аніж ті, хто закінчив бакалаврат, отримавши диплом з відзнакою. Чому є така ситуація?

Обов’язковою умовою отримання диплома з відзнакою для студентів є відсутність оцінки «задовільно»,

а оцінок «добре» не більше ніж 75%. Серед абітурієнтів, які вступали на факультет журналістики за ОКР «магістр» і «спеціаліст», є такі, які мають середній бал вищий, ніж вступники з дипломами з відзнакою. Це пояснюється тим, що багато абітурієнтів упродовж навчання мали відмінні оцінки і лише одну або дві трійки, а тому не могли отримати диплом з відзнакою, хоч середній бал мають високий.

Згідно з приписами МОН України, державний документ із відзнакою видається студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше, як із 75% усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки «добре», склав державні іспити, захистив дипломний проект (робо­ту) з оцінками «відмінно», а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії).

Середня зважена оцінка вводиться з метою більш точного визна­чення підсумкової оцінки з навчальної дисципліни, яка вивчалась протягом декількох семестрів з проведенням семестрових екзаменів.

Середня зважена оцінка визначається за формулою: де: — середня зважена оцінка; Q — загальний обсяг навчального часу або обсяг аудиторних занять, відведених на вивчення навчальної дисципліни протягом семестру; Х — семестрова екзаменаційна оцінка.

- студенти скаржаться, що запитання на фаховому іспиті складені непрофесійно. Наводять приклад: Де журналіст має зберігати матеріали, зібрані у ході журналістського розслідування: 1. Вдома.

2. У редакції.

3. У дуже надійному місці.

Тестові завдання для фахового випробування зі спеціальностей 7.03030101 та 8.03030101 «Журналістика (за видами)» розробляли науково-педагогічні працівники факультету журналістики (передусім доценти та професори, відповідальні за викладання фахових дисциплін). Усі ці завдання були попередньо обговорені та затверджені на засіданнях відповідних кафедр та вченої ради факультету та введені до загальноуніверситетської системи тестування.

Зміст тестових завдань визначений стандартами, зокрема освітньо-професійними програмами, освітньо-кваліфікаційними характеристиками та засобами діагностики для відповідного напряму (спеціальності),

затвердженими у встановленому порядку.

Наведене як приклад тестове завдання з формулюванням запитання: «Де журналіст має зберігати матеріали, зібрані у ході журналістського розслідування?» відсутнє у тестовій базі вступного фахового випробування з журналістики.

Водночас слід зазначити, що система тестування передбачає наявність завдань різного типу та рівня складності: від елементарного до високого.

- результати фахового випробування (останнього іспиту) були оприлюднені 24 липня. У деканаті повідомили, що документи оформляють магістрам і спеціалістам лише 25 липня, таким чином, позбавивши вступників права вибору серед декількох навчальних закладів. До прикладу, вступні іспити в Українському Католицькому Університеті - лише з 4 серпня.

Терміни подання документів до Університету визначені Правилами прийому (див., зокрема, пп. 5.9 та 5.10). Відповідно до цього, на факультеті журналістики подання заяв і документів на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста, магістра (на основі базової або повної вищої освіти) відбувалося з 7 по 19 липня 2014 р.;

вступні випробування з іноземної мови та фахових дисциплін, як було згадано вище, були проведені відповідно 21 та 23 липня, а їхні результати були оприлюднені наступного дня.

Твердження про те, «що документи оформляють магістрам і спеціалістам лише 25 липня», не відповідає дійсності.

Подання оригіналів документів для осіб, які вступають на навчання за ОКР спеціаліста, магістра відбуватиметься не пізніше 5 серпня (для навчання за державним замовленням) і 15 серпня (для навчання за кошти фізичних та юридичних осіб).

Водночас на прохання вступників (особливо з інших регіонів України) деканат факультету журналістики визначив конкретний час написання заяв на зарахування та укладання угод (для тих, хто вступив на платну форму навчання): спершу, виходячи з досвіду попередніх вступних кампаній, – на 25 липня 2014 р.; проте, оскільки до завершення терміну апеляцій рейтингові списки вступників не були затверджені, час написання заяв та укладання угод було перенесено на 30 липня 2014 р.

Цей час було встановлено для зручності передусім тих вступників, які подавали кілька заяв на різні освітньо-кваліфікаційні рівні (магістр і спеціаліст)

та форми навчання (денну та заочну), щоб вони могли остаточно визначитися з вибором і написати відповідну заяву.

Слід підкреслити, що це не означає, що подавати заяви та укладати угоди не можна в будь-який інший час, відповідно до графіку роботи Приймальної комісії.

Наголошуємо ще раз: в жодному офіційному повідомленні деканату факультету журналістики не йшлося про те, що «документи оформляють магістрам і спеціалістам лише 25 липня».

- Також студенти повідомляють про різке підвищення цьогорічної плати за навчання на факультеті журналістики ЛНУ ім. Івана Франка.

Прошу також поінформувати скільки коштує навчання в магістратурі у 2014/2015-му навчальному році і чим зумовлене підвищення оплати?

Останнім часом в усій країні зростає вартість освітніх послуг, також ростуть ціни на усі види платежів, які здійснює Університет: ремонти, комунальні послуги, забезпечення та підтримка на належному рівні матеріально-технічної бази. Зважаючи на це, а також на швидкі темпи інфляції, ми змушені були здійснити корегування цін на різних спеціальностях, підходячи до цього питання за спільним критерієм.

Таким чином, на деяких спеціальностях і напрямах підготовки фахівців ціну на навчання було підвищено, зокрема й на журналістиці, а на деяких, навпаки, суттєво знижено (юридичний факультет, факультет міжнародних відносин, економічний факультет тощо). Це зумовлено й інфляцією у країні, і фактичними витратами на підготовку випускників за ОКР «спеціаліст» та «магістр». Так, зокрема, вартість навчання за ОКР «бакалавр», яка є базовою для визначення ціни «спеціаліста» та «магістра», розрахована з урахуванням фактичних витрат за 2013 рік (згідно з бухгалтерським звітом), індексу інфляції за 2013 рік та із врахуванням коефіцієнту рейтингу, який є відображенням співвідношення попиту та пропозиції за відповідною спеціальністю навчання на державному ринку освітніх послуг.

На формування вартості навчання впливає співвідношення частки науково-педагогічних працівників із науковими ступенями та вченими званнями, які забезпечують викладання за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями (відповідно до наказу МОНМС України №1377 від 29.11.11 р. «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.

12.03 №847»).

Окрім того, минулого року склалася диспропорція між оплатою за навчання за ОКР «бакалавр» й ОКР «магістр» і «спеціаліст». Оплата за рік навчання у магістратурі була нижча, аніж за рік навчання для здобуття ОКР «бакалавр», що не відображає реальної ситуації, зважаючи на рівень викладання, кількість затраченого часу та кваліфікаційний рівень викладачів, які забезпечують навчальний процес на ОКР «спеціаліст» та ОКР «магістр».

Про необхідність встановлення економічно-обґрунтованих цін ідеться у Наказі Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки, Міністерства фінансів України №736/902/758 від 23.07.10 р. «Про затвердження порядків надання платних послуг державним та комунальним навчальним закладам».

Основою для обрахунку вартості навчання є Розділ ІІ (Встановлення вартості освітніх послуг) Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затверджений Наказом Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки, Міністерства фінансів України №736/902/758 від 23.07.10 р. Обрахунок та зміна вартості навчання відбувається щороку,

динаміка росту чи зменшення – різна і залежить від цілої низки чинників. Більшість із них не залежать від нас, відтак ми змушені керуватись тими обставинами, що маємо.

Для порівняння у Тернопільському національному університеті імені Володимира Гнатюка вартість навчання у 2014/15 навчальних роках за напрямом «журналістика» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» становить 12 344 гривні; у Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка вартість навчання ще у 2013/14 н.р. за ОКР «спеціаліст» та ОКР «магістр» становила 25 000 на рік.

Конкретні дані про вартість навчання на факультеті журналістики Університету у 2013 та 2014 рр. наведено нижче у таблиці 2.

Форма навчання ОКР 2013 2014 Денна Бакалавр 6946 9250 Спеціаліст 4338 10452 Магістр 4338 11706 Заочна Бакалавр 3473 6475 Спеціаліст 2169 7316 Магістр 2169 8194 * Вартість вказано за рік навчання для громадян України; усі суми наведено в гривнях.

- Відтак, прошу надати мені інформацію про те, чи законно проходила процедура вступу на магістратуру на факультеті журналістики ЛНУ ім.

Івана Франка, протягом якої студенти скаржаться на такі моменти. Прошу обґрунтувати кожну зі студентських скарг. І, відповідно, як ви будете реагувати на поточні скарги студентів?

Вступна кампанія на факультет журналістики (зокрема й на ОКР спеціаліста й магістра) відбувалася згідно з чинним законодавством та Правилами прийому 2014 року. Під час проведення вступних випробувань порушень виявлено не було, офіційних скарг і претензій від вступників щодо недотримання їхніх прав чи процедури тестування до Приймальної комісії Університету не надходило.

Університет відкритий до критичних зауваг, які допоможуть вдосконалити певні аспекти освітньої діяльності. На офіційні звернення студентів щодо проблемних ситуацій адміністрація Університету реагує оперативно.

Докладніше див.: Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. — К.: ВВП «КОМПАС», 1997.— 64с Див. електронний ресурс: donntu.edu.ua/podrazdelenie/nvu/doc/navch/kolegia/10.doc Там само.