Внаслідок багатьох поранень, які чоловік отримав на війні, у нього почалися проблеми з серцем. 29 вересня він помер в одному з медзакладів Полтави від гострої коронарної недостатності. Попрощатися з героєм та віддати останню шану воїну до Свято-Усппенського кафедрального собору прийшли рідні, близькі та побратими. Полтава знову у скорботі. Вкотре у Свято-Успенському кафедральному соборі відспівують наших захисників. Нині тут прощалися з 41-річним полтавцем Євгенієм Філатовим. На війну чоловік потрапив на початку повномасштабного вторгнення. Пішов служити добровольцем. Спершу він виконував бойові завдання у артилерійській бригаді. А у листопаді минулого року його перевели до танкової, на посаду — стрілець-санітар. Мав захисник звання солдат. Ганна Карнаух, сусідка покійного Євгенія Філатова: Ранньою весною він приїхав контужений, поранений. І всю весну, ціле літо він лікувався тут, в Полтаві. З ним поруч була його жіночка і сестричка. Рідні у нього більше немає. Є ще дядько — мамин рідний брат, який проживає у селі на Новосанжарщині. Внаслідок численних поранень,
які Євген отримав на війні, у нього почалися проблеми з серцем. 29 вересня від гострої коронарної недостатності він помер в одному з медзакладів Полтави, розповіла сусідка воїна Юлія Мельникова. Юлія Мельникова, сусідка покійного Євгенія Філатова: Ми ще з самого дитинства товаришували. Жили на одній, як то кажуть, на сходовому майданчику, завжди забігали один до одного. Коли були маленькими, завжди відпочивали разом. Різні були курйозні ситуації. Женя був гарною людиною. Мені його дуже не вистачає. До останнього моменту я не вірила, що так буде. Все сподівалася, що він вибереться з реанімації. Тому що в нього була і контузія, і спина потім боліла. Як наслідок — супутні захворювання. Поховали бійця у Новосанжарській громаді. Адже ще за життя він просив, аби його хоронили поруч із могилою матері.