Суспільство

Европа кардинально меняет правила пребывания для украинских беженцев: что будет по-другому

9 лис•One.ua

Країни ЄС, які прихистили українців, не розраховували на тривалу війну. Тому наразі Європа кардинально змінює правила перебування для українських біженців. Розберімося, що буде інакше для наших співвітчизників, котрі знаходяться у країнах ЄС.

Найбільше наших співвітчизників знайшло прихисток у Німеччині (понад 1,1 млн осіб), Польщі (960 тис. осіб) та Чехії (360 тис. осіб). Слід зазначити, що в різних країнах соціальні виплати для українців відрізняються. Водночас, подібна ситуація виникла і у житловому питанні. Деякі країни впродовж тривалого періоду забезпечують біженців безкоштовним житлом. Інші ж ні. У підсумку умови проживання та побуту в деяких країнах спонукають співвітчизників працевлаштовуватись.

Тривале перебування біженців створює суттєве навантаження на бюджет деяких країн. Тому дедалі більше країн-членів ЄС починають скорочувати допомогу. Наприклад, польський уряд запланував скасувати фінансову допомогу для біженців вже на початку наступного року. Оптимізувати видатки планує також Ірландія. В країні вже наприкінці року, ймовірно, скоротять як виплати,

так і термін надання безкоштовного житла. Зменшення обсягів фінансової допомоги обговорюють й політики у Німеччині та Нідерландах.

В той же час в країнах ЄС вживаються заходи покликані пришвидшити інтеграцію наших співвітчизників у суспільство. Здебільшого мова йде про допомогу у працевлаштуванні та адаптацію дітей до навчального процесу у місцевих школах.

До прикладу 19% українців, котрі перебувають у Німеччині, вже працевлаштовані. Однак, у порівнянні з деякими іншими країнами, це досить низький показник. У Швеції працює 56% біженців, у Британії – 61%, у Польщі – 65%. Отож, аби знизити рівень безробіття серед українських біженців, німецьким роботодавцям доводиться спрощувати вимоги до знання мови.

Подібні заходи запроваджуються і у Норвегії.

"Українці хочуть і мають стати ресурсом суспільства. Саме тому ми вдосконалюємо інтеграційну програму з метою швидше залучити до роботи ще більше людей", – каже міністр зайнятості та інклюзії Норвегії Тоньє Бренна.

Таким чином в країні біженцям нададуть змогу долучитись до орієнтованих на роботу занять у рамках інтеграційної програми.

Під час участі у програмі українці отримуватимуть стипендію розміром майже 1400 євро на місяць. Однак продовжити навчання можна буде за умови, що в учасника занять є робота або досвід роботи.

Схожі тенденції виникли і в Румунії та Швеції. У цих країнах впровадять курси які підвищуватимуть мовні навички українців. Звісно метою курсів буде працевлаштування українців.

Директива ЄС про тимчасовий захист для українців втрачає чинності вже у 2025 році. Отож країнам Європейського союзу доводиться заздалегідь міркувати про подальшу політику щодо мігрантів. Тому у Європі проводять відповідні соціологічні дослідження.

"Думаю, що багато країн і держав-членів ЄС думали про потенційні рішення. У директиві є жорстке обмеження, що вона закінчується через три роки. Тож після цього має бути інший статус для цих людей", – зазначила заступниця директора Європейського інституту міграційної політики Жасмін Слотєс у коментарі RFI.

Відповідні обговорення вже точаться у Брюсселі. Спеціальний радник з питань України Лодевейк Ашер вважає, що директиву про тимчасовий захист українцям варто продовжити ще на 10 років.

"Зрозуміло, що навіть після другого продовження тимчасового захисту багато переміщених осіб з України навряд чи зможуть безпечно повернутися додому. Це створить невизначеність і може призвести до розбіжностей всередині ЄС, оскільки у держав-членів може виникнути спокуса застосувати різні підходи", – сповістив Лодевейк Ашер.

Окрім Єврокомісії міркують над вирішенням питання подальшого перебування українців і безпосередньо в урядах країн їхнього перебування. За словами міністра внутрішніх справ Чехії Віта Ракушана країна не “крастиме” населення в України. Однак і вживати якихось заходів аби українці виїжджали з країни у Чехії також не будуть.

"Таким людям треба просто дати можливість, згідно з добре продуманою схемою, залишитись у Чехії", – зазначив Ракушан.

Наразі в Ірландії перебуває 100 тис українців. За результатами опитування 40 тис. не бажають повертатись на батьківщину. Тому в ірландському уряді вирішили обміркувати можливість подальшого проживання українців. Ймовірно посвідку на проживання зможуть отримати біженці, які мають стабільну роботу або навчаються.

Подібні тенденції прослідковуються і в Британії. Більш ніж половина українців, які знайшли прихисток в Об'єднаному Королівстві, воліють і надалі залишитись в країні. Отож уряд Британії опрацьовує механізм надання такої можливості.

А от Швейцарія не поспішає залишати біженців. У країні навпаки розробляють процедуру повернення українців на батьківщину. За прогнозами в Швейцарії залишиться лише п'ята частина українців. Решті 80% пропонують виплату від 1000 до 4000 євро за умови повернення в Україну. Варто зазначити, що біженці які безперервно перебувають в Швейцарії протягом 5 років, мають можливість отримати швейцарський дозвіл на проживання категорії "B". Щоправда його доведеться щорічно поновлювати.

Нагадаємо, щоб влаштуватися на роботу в Німеччині громадянам України не обов'язково знати німецьку мову. Однак для них будуть доступні не всі професії. Які посади зможуть обійняти українці?

школа, курс, прогноз, Посад

Читайте ще