Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону, в якому пропонується вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. Основна його мета — збільшити права студентів та розширити їхню суб’єктність.
Таке пояснення дали в Міністерстві освіти та науки України.
«Студенти матимуть можливість індивідуально визначати темп навчання та формувати унікальний набір компетентностей, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці. Така стратегія резонує з принципом розвитку академічних свобод учасників освітнього процесу в європейській системі вищої освіти», - зауважили в МОН.
Щодо скасування заочної форми навчання, то за словами нардепа Ярослава Железняка ВР ні раніше, ні в цей раз не підтримувала скасування заочної вищої освіти:
«... і сьогодні Рада не підтримувала скасування заочної вищої освіти. №10177 справді підтриманий у першому читанні, але і там рішенням Комітету цей пункт виключений», - написав він у своєму Телеграм-каналі.
В МОН повідомили, що стосовно трансформації заочної та вечірньої форм у дистанційну, то цей пункт залишили на доопрацювання до другого читання.
Нагадаємо, що законопроект № 10177 був ініційований Кабінетом міністрів України. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті» був отриманий Верховною Радою 23 жовтня 2023 року.
Законопроєкт передбачає:
- Здобувачі вищої освіти зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних освітніх програм. Він упроваджує модель «вступу на галузь» із можливістю обрати конкретну спеціальність або й надалі навчатися на міждисциплінарній програмі.
- Темп і терміни навчання також стануть гнучкішими: студенти зможуть, наприклад, завершити чотирирічну бакалаврську програму за три роки або поєднати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів за 6–8 років.
- Законопроєкт також уможливлює визнання результатів навчання, здобутих у формальній, неформальній та інформальній освіті, під час програм академічної мобільності. Це особливо актуально для тих студентів, які поєднують навчання в українських ЗВО та за кордоном.
- Заклади вищої освіти матимуть більшу автономію — вони зможуть формувати власні інструменти досягнення встановлених стандартом компетентностей на нерегульованих спеціальностях. Це також наближає українську систему вищої освіти до європейських стандартів.
- Для регульованих спеціальностей (наприклад, право, медицина, правоохоронна діяльність тощо) передбачається високий рівень соціальної відповідальності держави за зміст освіти.
- Передбачено, що буде визначений мінімальний обсяг навчальних занять (тобто тих, що передбачають взаємодію з викладачем) з розрахунку на один кредит ЄКТС для здобувачів очної форми вищої освіти. Ідеться про мінімальні обсяги, які забезпечать системність навчання на очній формі.