Експерти Українського інституту національної памʼяті визначили, що назва Національна музична академія України імені П. І. Чайковського містить символіку російської імперської політики. Подальше використання цієї назви вважатимуть пропагандою цієї імперської політики.
Про це повідомили в Інституті національної пам’яті.
В Інституті провели дослідження історії та правової бази використання імені російського композитора в назві Музичної академії.
Експертизу проводили, спираючись на Закон України "Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". За результатами дослідження довели, що за походженням, творчістю, мовною та національною самоідентифікацією Петро Чайковський є російським композитором.
Членами Експертної комісії стали: доктор історичних наук та завідувач відділу актової археографії НАН України Віктор Брехуненко, доктор філологічних наук та провідний науковий співробітник НАН України Святослав Вербич, доцент кафедри давньої та нової історії України КНУ імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко, докторка історичних наук,
завідувачка кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова Олена Бачинська, літературознавиця і докторка філологічних наук Леся Генералюк доктор історичних наук Андрій Гречило доктор історичних наук, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Сергій Наумов доктор історичних наук, учений секретар Інституту історії України НАН України Олександр Рубльов доктор історичних наук Анатолій Скрипник
Як Академія отримала прізвище Чайковського Як зазначили в Інституті національної пам’яті, Національна музична академія України отримала ім’я імені П.І. Чайковського внаслідок завоювання Росією України, знищення Української Народної Республіки та створення УРСР.
У висновках експертизи відзначили, що Київська консерваторія (зараз — Національна музична академія України) зʼявилася лише за 20 років по смерті Чайковського, у 1913 році. Тому немає жодних підстав, щоб вважати, що композитор заснував академію.
"Показово, що в 1880 р. П.І. Чайковський відмовився від запрошення очолити "музичні справи київського відділення". У 1890 р. композитор відвідав концерт студентів Київського музичного училища та отримав на згадку срібний вінок від керівництва Київського РМТ; приїзд Чайковського було висвітлено в місцевій газеті, проте підвищенню статусу музичного училища візит не посприяв"
Імʼя Чайковського присвоїли академії під час відзначення 100-річного ювілею композитора, 9 травня 1940 року. Це рішення ухвалила Президія Верховної Ради УРСР.
За тиждень до того ім’я П.І. Чайковського присвоїли й Московській консерваторії. Як підкреслюють експерти у фаховому висновку, у випадку Московської консерваторії рішення мало історичне підґрунтя, адже Чайковський викладав у перші роки її діяльності. У випадку Київської консерваторії такого історичного підґрунтя не було.
"Очевидно, що справжній мотив керівництва УРСР мав політичне підґрунтя: меморіалізація російського композитора в назві провідного музичного навчального закладу мала засвідчити як відданість Москві, так і визнання першості російської культури серед культур союзних республік".
У 1995 році тогочасний Президент України Леонід Кучма видав наказ про реорганізацію Київської державної консерваторії в Національну музичну академію України. Проте ім’я Чайковського лишилося.
Зараз ім’ям російського композитора названі провідні заклади культури, а також низка музичних подій в Росії:
- Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (з 1940 р.);
- Большой симфонічний оркестр імені П. І. Чайковського (з 1993 р.);
- Концертна зала імені П. І. Чайковського Московської філармонії;
- Міжнародний конкурс імені П. І. Чайковського (проводять із 1958 р. з періодичністю раз на 4 роки)
За етнічним походженням він має російське (обидві бабусі – росіянки), українське (дід по батьковій лінії), французьке та німецьке коріння (дід по материнській лінії). У всіх своїх музичних напрацюваннях композитор спирався на російські джерела. До прикладу, для музики написаної на вірші Шевченка, він використовував російські переклади Л. Мея та І. Сурикова. Для опери "Мазепа" він за основу бере поему Пушкіна "Полтава".
"Таким чином, на сьогодні П.І. Чайковський є чи не найвідомішим у світі російським композитором, а отже – символом російської культури та культурним маркером "русского міра". З огляду на історичну ретроспективу та реалії збройної агресії, яку проводить із 2014 року держава-агресор РФ проти України з метою ліквідації української державності та знищення самобутності українського народу, спроби "українізувати" російського композитора П. І. Чайковського та його творчість навіюють сприйняття української культури як вторинної і залежної від російської", – зазначили дослідники.
Читайте також: Вибори без вибору: столична консерваторія напівтаємно провела вибори ректора