- Український уряд 2 квітня ухвалив рішення, що дозволить деяким студентам-чоловікам стажуватись за кордоном.
- Участь таких здобувачів освіти в програмах академічної мобільності обмежена одним семестром.
- МОН не надаватиме жодних особливих дозволів для виїзду з України.
Заборона розповідає про правила виїзду українських студентів за кордон.
Виїзд за кордон для студентів: які спеціальності допускаютьсяРішення Кабінету міністрів України стосується лише студентів віком від 18 до 22 років, які здобувають освіту на бакалавраті за денною формою або на магістратурі медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування, повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.
Виїхати можна за програмами академічної мобільності, тобто на стажування. Для цього студент має засвідчити відсутність негативних оцінок та перескладання заліків та екзаменів протягом двох останніх семестрів. Також він має підтвердити достатнє знання мови,
якою викладають в іноземному закладі освіти.
Чоловіки-студенти зможуть стажуватись в іншій країні протягом одного навчального семестру.
Необхідно мати такі документи:
- е-квиток студента;
- направлення від закладу освіти;
- засвідчену копію договору з іноземним університетом про прийняття на програму академічної мобільності;
- військово-довідковий документ від ТЦК.
Міносвіти не видаватиме жодних особливих дозволів. Тобто у всі інших випадках чоловіки-студенти залишаються невиїзними.
Мобілізація в Україні: чи призивають бакалаврів і магістрівУ 2024 році студенти денної та дуальної форми навчання українських і закордонних навчальних закладів не підлягають призову під час мобілізації. Чоловіки можуть доєднатись до лав Збройних Сил за власним бажанням, що врегульовано:
- законом «Про військовий обов’язок та військову службу»;
- законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
адже офіційно не здобувають освіту.
Загалом до лав війська поки не призивають:
- студентів училищ та технікумів (здобувачів професійно-технічної освіти);
- студентів університетів (здобувачів вищої освіти);
- асистентів-стажерів;
- аспірантів і докторантів, які навчаються на денній чи дуальній формах.
Посилення призову: законопроєкти у РадіВодночас Верховна Рада 7 лютого в першому читанні підтримала законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. Спершу він передбачав, що призову на військову службу підлягатимуть аспіранти, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту.
Наукова спільнота відреагувала негативно та назвала цю норму дискримінаційною. Заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький зазначив, що в ході розробки законопроєкту про мобілізацію ці пункти не узгоджували з відомством.
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки 22 березня таки підтримав надання відстрочки від мобілізації для аспірантів бюджетної та контрактної форм навчання.
Фінальної версії документа досі немає, тож остаточний статус студентів та аспірантів поки незрозумілий.
Також на розгляді парламенту досі перебуває документ №9672 щодо внесення змін у ЗУ про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Ініціаторами виступили двоє народних депутатів від партії «Слуга народу»: Федір Веніславський та Мар’яна Безугла.
Пропонується скоротити перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову. Йдеться про частину здобувачів вищої чи професійно-технічної освіти (коледжі, технікуми).
Так, право на відстрочку мають намір забрати у чоловіків, які здобувають другу, третю і так далі вищу освіту, якщо:
- розпочали навчання у виші чи коледжі не більше, ніж через рік після досягнення 30-річного віку. Тобто, якщо вступили у 30 років, то право на відстрочку ще матимете. Денна чи дуальна форма навчання — неважливо;
- вступають на нижчий освітній рівень, ніж уже здобуто. Наприклад, закінчили магістратуру, а тепер вступають до профтех училища.
Ще одна пропозиція — поновити право на відстрочку науковим і науково-педагогічним працівникам в закладах фахової передвищої освіти. Їх дозволили мобілізувати у 2022 році.
Раніше Заборона розповідала про аргументи за і проти мобілізації ув’язнених громадян України. Ідею підтримують у Міністерстві юстиції, де вже напрацювали відповідні зміни до законодавства.