- В країні з 2016 року триває масштабна освітня реформа. Одним із пунктів є чітке виокремлення старшої школи з 2027 року.
- Подібна система діє у США, Канаді, а також країнах західної Європи. У деяких з них термін навчання складає не 12, а 13-14 років.
- Тестування системи в Україні почнеться вже у 2025 році.
Додатковий рік при переході на 12-річне навчання може з’явитися в учнів старшої школи. За планом, це має дозволити поглиблено вивчати необхідні для вступу чи просто улюблені предмети без шкоди для обов’язкових: української мови, історії тощо. Тих учнів, які братимуть участь у пілотуванні, планується зараховувати одразу на 2 курс університету.
Заборона розповідає про реформу старшої та її тестування, яке почнеться вже у 2025 році.
Реформа школи: плани на 2024-2025 рокиВ рамках реформи «Нова українська школа» у 2025 році почнеться пілотний проєкт переходу на 12-річне навчання. На 2024 рік заплановано відібрати школи, які стануть ліцеями та на базі яких відбуватиметься тестування. Реформа також передбачає зменшення кількості предметів, розповідає заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку,
цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.
Так, з 10 по 12 клас кількість обовʼязкових предметів зменшуватиметься. Це зроблено, оскільки зараз у старших класах учні мають занадто велике навантаження, яке не впливає на якість освіти — діти вимушені займатись із репетиторами для підготовки до екзаменів.
«Починаючи з 2027 року старші класи будуть з десятого по дванадцятий. До старшої школи додається 10 клас, в якому учні матимуть змогу надолужити освітні втрати та, можливо, змінити думку про предмети, які колись здавалися нецікавими. Саме тому в 10 класі найбільша кількість обовʼязкових для всіх навчальних предметів, але їхня кількість зменшуватиметься з кожним наступним класом. Учні зможуть ще раз утвердитися у виборі профілю або обрати інший», — пояснив Дмитро Завгородній.
До 1 вересня 2024 року планується скласти мапу мережі ліцеїв, затвердити стандарт та дібрати перші заклади для пілотування. Відповідно, у 2025-2026 навчальному році діти у закладах освіти, які погодились на участь у тесті, вчитимуться на рік довше. Планується запустити по одному академічному та два професійних ліцеї в кожній області України.
«Ми розглядаємо варіант, щоби заклади вищої освіти зараховували таких учнів відразу на другий курс, щоб вони не втрачали рік навчання. Але це питання ще потребує обговорення з університетами. Звісно, після масового впровадження НУШ у старшій школі, коли у 2030 році випустимо основний 12 клас, такої преференції не буде», — каже Андрій Сташків.
При цьому, заклади в теорії також матимуть свої переваги від участі у пілотуванні. Так, МОН веде перемовини зі світовим банком щодо можливого фінансування STEM-лабораторій. Також вестиметься методичний та консультаційний супровід реформи.
Молодша, середня і старша школи: план НУШПлан переходу на 12-річну систему навчання є частиною масштабної реформи освіти, яка почалася в Україні ще у 2016 році і має назву Нова українська школа (НУШ).
План освітньої реформи Нова українська школа. Інфографіка: НУШОдин із ключових етапів — реформування старшої школи, у рамках якого і має відбутися перехід на 12-річну систему. Так, всі заклади освіти в Україні мають бути поділені на групи:
- початкова школа — з першого по четвертий класи;
- середня школа — з п’ятого по дев’ятий класи;
- профільні ліцеї — з 10 по 12 класи.
які надаватимуть освітні послуги одразу на кількох рівнях (І-ІІ, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ), тобто як зараз.
Передбачається, що профільна освіта в Україні матиме 2 напрямки:
- академічні ліцеї — орієнтація на продовження навчання в закладах вищої освіти;
- професійні ліцеї — здобуття професії.
«Основний задум реформи — це зміна училищ та технікумів на професійні ліцеї, оскільки є загальне ставлення, що в училища йдуть ті, хто зовсім ні на що не спроможний. Це треба змінити, переосмислити і підняти престижність робітничих професій», — пояснює секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
У профільних ліцеях учні, за планом, зможуть обирати бажані предмети і робити на них акцент під час навчання. Наприклад, більше уроків фізики й математики чи хімії і біології, вивчення іноземних мов тощо.
Є кілька варіантів, як це відбуватиметься (остаточний ще не обрали):
- вивчення обов’язкових предметів плюс учень додатково вибирає бажані;
- навчання у профільному класі з поглибленим вивченням бажаних предметів.
Серед переваг системи автори НУШ називають такі:
- зменшення кількості предметів для вивчення в старшій школі або скорочення кількості годин на непрофільні предмети;
- зниження навантаження на учнів та глибше та якісніше вивчення обраних предметів;
- підвищення якості освіти в старшій школі;
- інвентаризація шкільної системи — закриття або перепрофілювання недоукомплектованих класів та шкіл;
- зниження батьківських витрат на репетиторство та додаткові платні освітні послуги;
- можливість ширшого вибору для дитини;
- ефективне використання фінансування: спрямування коштів, що раніше використовувалися на утримання більшої кількості неефективних закладів, на реальні потреби шкіл нового типу – обладнання, інструментарій, транспорт, гуртожитки.
У країнах західної Європи, а також США та Канаді діють спільні стандарти щодо середньої освіти. Так, було визначено, що загальна тривалість навчання у школі має тривати 12 і більше років, а профільна підготовка до вищої освіти у старших класах — не менше трьох років, йдеться у кроскультурному дослідженні, проведеному директором Інституту педагогіки НАПН України Олегом Топузовим.
«Майже скрізь у європейських країнах загальна середня освіта поділяється на два цикли і будується за системою 2+3, 3+3, 3+4, 4+2, або 5+2. Перший цикл складають неповні середні школи, випускники яких можуть далі вступати або в повні середні школи, або до професійних училищ, або врешті-решт безпосередньо розпочати трудову діяльність, якщо закінчення цього циклу збігається із завершенням терміну обов’язкового навчання, прийнятого в тій чи іншій країні. Другий цикл — повна середня школа, успішне закінчення якої відкриває шлях до вищої школи», — зазначив він.
Приміром, 12-річне навчання діє у Швеції, Греції, Ірландії та Португалії. А от в Австрії, Бельгії, Данії, Іспанії, Італії та низці інших країн допускається також 13-річне навчання.
Найдовше діти перебувають у школах в Люксембурзі, Нідерландах та Ісландії — там вчитися доводиться цілих 14 років.
«Типове ядро стандарту середньої освіти в країнах ЄС складається з семи предметних галузей. Це — мови (рідна мова та література, іноземні мови), математика, технологія, природничі дисципліни (біологія, фізика, астрономія, хімія, екологія), суспільствознавчі дисципліни (історія, суспільствознавство, громадянознавство), мистецькі дисципліни, фізична культура і спорт. Тобто для всіх середніх шкіл обов’язковим є вивчення рідної мови і літератури, іноземної мови, історії, громадянознавства, фізкультури та гігієни», — пояснив дослідник.
Раніше Заборона розповідала про те, як змінити форму навчання дитини у школі. Так, батьки можуть обрати займатись дитині офлайн, дистанційно чи на екстернаті