Із 30 квітня по 8 травня зусиллями Патріаршого паломницького центру УГКЦ і Патріаршої фундації «Мудра справа» в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбувалися духовно-психологічна реабілітація родин військовослужбовців, які зазнали поранення або ж були звільнені з полону.Сьогодні ці сім’ї військовослужбовців навчаються жити із власними зраненнями і будувати здорові відносини зі своїми чоловіками, дружинами та дітьми. Тож команда організаторів, яка складалася із представників Патріаршого паломницького центру, учасників спільноти християнських аніматорів «Віха» та кваліфікованих і професійних психологів, психотерапевтів Івана й Наталії Чорних, запропонувала сім’ям коло спілкування і ділення, спільний побут у духовному місці, фізичні та ігрові активності, психологічні лекції та аналіз, духовні практики, захопливі мандрівки та якісний відпочинок. Як це було і що учасники понесуть далі у своє життя — почуємо від них.
Із міркувань безпеки та задля збереження анонімності на прохання самих військовослужбовців і членів їхніх родин, подаємо їхні коментарі та враження без вказування імен:
- «Коли ми вирушали сюди, навіть і не думали, наскільки все буде організовано, продумано, детально складено із графіком і планом. Усе це дало нам великий поштовх для воз’єднання наших сімей та реабілітації».
- «Якщо до цього ми плили за течією, то зараз ми розпочинаємо плисти проти неї, борсатися і вибиратися до мети. Мабуть, о. Василь розуміє, наскільки незвично і важко зустрічати таке свято, як Великдень, не в колі сім’ї. У нас це вперше. Проте ви всі замінили нам нашу сім’ю, повноцінно замінили».
- «Це мій перший Великдень не з родиною. І водночас це перше свято, після якого я сказала чоловікові, що сьогодні справді було свято. Я почувала себе в колі справжньої сім’ї».
- «Дякую організаторам, меценатам і спонсорам, та всім, хто вкладався у фінансову частину, організацію та ідею. Хочу наголосити, що підібрана команда — це насамперед команда професіоналів та людей із великої літери, тому що вони не прийшли сюди, як на звичайну роботу, а віддали частинку себе, вклавши свою людяність і любов, об’єднавши та передавши це й нам. І тому обов’язково запишіть і передайте організаторам, адже не асі вони є тут присутніми, цю команду, цей кістяк збережіть і передавайте далі. Отець Василь є дуже правильним і духовним наставником, за ним можна слідувати без долі сумніву. Пані Наталія та пан Іван — це професійні психологи та люди з великої літери. Людина спілкується з тобою, і вона вже тебе бачить по твоїй поведінці та навіть одязі. Щодо дівчат-аніматорів, то на їхньому місці я би не втрималася стільки днів, щоби бавити наших дітей. Альбіна, яка безпосередньо все це організовувала, писала у вайбер, комунікувала. Це також велика справа. І також „наш соловейко“ Яна. Мені дуже подобається, як вона співає, тож нехай це продовжується і надалі. Цьому місцю у Зарваниці я дуже вдячна за прийняття, за їхню гостинність. Я всім дуже вдячна і ще раз прошу про збереження цього кістяка на подальші реабілітації, адже після цих людей є результат і зміни».
- «Дякую Альбіні, що настояла на тому, щоб ми взяли участь. Чесно, ми не збиралися. Мої діти не чули сирен і не підривалися хоча б 10 днів. Велике дякую за те, що ніхто тут не говорив про війну. А щодо мене особисто: ось вперше у житті надів перстень».
- «Дуже велике дякую пані Наталії та пану Іванові. Ви дуже класні. І я дуже сподіваюся, що ми й надалі бачитимемося вже у Хмельницькому. Я сюди їхала із думкою, що в мене нема ресурсів ні на що, я занадто виснажена та втомлена. А тут у мене начебто друге дихання відкрилося. І мене зараз так добре, не дивлячись на якісь особисті проблеми. Я почуваю себе добре і спокійно».
- «Вдячна вам усім за таку можливість побути у безпеці впродовж цих днів. І дякую за наш відпочинок від дітей та їхній відпочинок, адже дуже рідко в них зараз виникає можливість у вузькому колі, в одній команді побавитися і щось зробити. Ось це об’єднання як дітей, так і дорослих викликає якесь таке приємне відчуття. Війна роз’єднує: хтось із твоїх знайомих виїхав, хтось воює і ти за них переживаєш. Тут же було дуже багато приводів за всіх порадіти. І для психологів окремо скажу про те, що ви дуже класно, м’яко і ненав’язливо працюєте. Я думала, що це буде глибинне самокопання у собі. Натомість усе розклали по полицях, і ти тепер розумієш, куди тобі варто рухатися, ти відчуваєш ресурс для цього».
- «Мої враження та асоціації із реабілітацією зводяться до трьох слів на літеру „д“: духовність, доброта, душевність. Існує така вже доволі банальна фраза, що найбільшою розкішшю є спілкування. Так-от, цієї розкоші ви надали нам достатньо. І також пані Наталя відмітила, що добрий психолог не повинен давати порад і казати, що робити, а повинен лише підсвітити. Ви нам підсвітили наше життя».
Охочі взяти участь можуть заповнити анкету за покликанням та очікувати на зворотній зв’язок від менеджера.
Участь повністю безкоштовна. Організаторами є Патріарший паломницький центр УГКЦ за підтримки БО Патріарша фундація «Мудра справа».
Пресслужба Патріаршої фундації «Мудра справа»