Геть убита медицина, місто заповнене кавказцями та азіатами. А ще нескінченний страх невизначеності. Так мешканець Мелітополя охарактеризував життя в окупації.
Частина I Анатолій (ім'я змінено з метою безпеки) виїхав з окупованого Мелітополя у квітні цього року. Провівши загалом два з гаком роки в окупованому місті, він зважився виїхати до Туреччини. Чоловік страждає на онкозахворювання і в Мелітополі лікарі йому відверто сказали, що допомогти вони не можуть. Крім того, у Мелітополі почалася активна постановка на військовий облік усіх чоловіків.
Анатолію вдалося прожити 2 роки в окупації без офіційного працевлаштування. Працював віддалено, поки був інтернет. В останні місяці в Мелітополі він настільки нестабільний, що працювати вже було неможливо. В рамках проєкту редакції РІА-Південь #ВиЖИТИ в ексклюзивному інтерв'ю Анатолій розповів правду про життя в окупації.
Мобілізація по-російськи Російський паспорт Анатолій отримував у листопаді 2023 року. Тягнув до останнього, поки не сказали, що медичне обслуговування без аусвайса вже буде неможливим. Для онкохворої людини з утворенням у головному мозку це було схоже на смертний вирок.
- Оформляв одразу два паспорти, включно із закордонним. Планував уже виїжджати. У той час якраз у Мелітополі запрацював військкомат і під час прийому заяви на отримання паспорта мені видали повістку до військкомату.
Вирішив піти, бо розумів, що іншого шляху немає. Знаю, що хлопцям, які навіть уже мали паспорти, але потім їм потрібно було, наприклад, міняти прописку, відмовляли в послузі без проходження через військкомат. У МФЦ Мелітополя без військового обліку ніхто не приймає документи.
У військкоматі мене направили на медкомісію в зелену поліклініку. Обійшов усіх лікарів. Усе було безкоштовно. Система налагоджена. Бігунок із підписами приніс у військкомат.
Навіщо потрібно ставати на військовий облік ніхто, звісно, не пояснював. Я вирішив не чекати, поки почнеться мобілізація і поїхав, - розповідає Анатолій.
Джерело: скріншот
Медицини в Мелітополі немає Для Анатолія однією з найбільших проблем в окупації виявився рівень медичних послуг.
- Лікарі розбіглися. А нових із росії не привезли. Або привезли, але вони розбіглися. Антибіотик одного виду. Вони однією таблеткою лікують усі хвороби.
Якість медикаментів надзвичайна погана. Навіть ті пігулки, що привозять у Мелітополь, самі лікарі кажуть, нікуди не годяться. У мене утворення в головному мозку - лікарі в Мелітополі сказали, що не операбельно, але треба обстежити. У Мелітополі був МРТ, але потім він зламався і запису не стало. Відправляли в Сімферополь. Навіть МРТ пройти в Мелітополі це вже проблема.
Фото редакції
Без зв'язку та інтернету Ще одна ключова проблема, яка підштовхує багатьох до виїзду з окупації - огидна якість зв'язку та інтернету. Жоден російський провайдер, нагадаємо, на окуповану територію Запорізької області, включно з Мелітополем, за 2,5 роки так і не зайшов.
Немає ані МТС, ані Білайну, ані Мегафону...
У місті діють спеціально заведені для окупованих територій оператори: "Мир-Телеком", "+7 Телеком", "Фенікс". Аналогічна ситуація і з інтернетом. Великих компаній, як МТС чи Білайн, на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей немає. Усім відомо, що в Мелітополі рαшиcτи просто вкрали обладнання в українських провайдерів - великих і дрібних - і створили свої компанії на крадених мережах і обладнанні.
Останнім же часом якість зв'язку і зовсім стала огидною. Тому заробітки для тих, хто працює на віддаленому режимі закінчилися.
- Поставили вишки. Але кажуть, що саме РЕБів поставили по місту вже стільки, що зв'язок поганий. Ну, гаразд зв'язок. А чому ж тоді інтернет такий поганий? Працювати віддалено неможливо. Є райони, куди взагалі не додзвонитися, перебуваючи в самому місті. Не міг на Піщану і на Новий до друзів часто додзвонитися, - розповідає Анатолій.
Фото редакції
Розмови на кухнях Мелітопольці останнім часом намагаються навіть між собою вкрай рідко спілкуються. За спостереженнями Анатолія, люди перестали довіряти один одному.
- Поліція особливо так нікого не зупиняє. Я особисто бачив тільки, як одну людину обшукували. А в другого біля ринку обшукували машину. Їм він здався підозрілим. Вони або за доносом працювали, або показують свою бурхливу діяльність. Коли "шишки" з Росії в Мелітополь приїжджають, то перегороджують центр міста і всіх перевіряють. А ополченці з кийками ходять. Це жалюгідне видовище - обійняти і плакати. Люди більше спілкуються між собою на кухні,
як у радянські часи. Бояться сказати щось зайве. Щоб не дай Боже хтось не доніс, - ділиться спостереженнями мелітополець.
"Весь Кавказ переїхав до Мелітополя" Не впізнати Мелітополь ще й тому, що дуже багато в місті росіян. Їдуть у Медове місто з Далекого Сходу, Середньої Азії, Кавказу.
Причому кавказців більше, ніж азіатів.
Фото редакціі
- Багато росіян перевезли сімей. Військові приїжджають із дружинами і з дітьми на 3-5 місяців, поки вони у відрядженні. Тим паче, що Мелітополь - це не Токмак, і не Пологи, які обстрілюються. Іду вулицею бувало і, здається, що на Кавказі нікого вже не залишилося. Усі в нас. І за мовою, і за одягом вони помітні, і зовні. У цивільному ходять і у військовій формі, багато бізнесменів із Кавказу.
А ось азіатів не так багато. Активне життя біля ринків і черги біля банків, особливо в момент пенсій. Там завжди ледь не до бійок доходить. Пенсіонери перейшли на картки з пенсійними виплатами і банкомати вже навіть поставили в банках, чого раніше не було. Багато пенсіонерів українську пенсію відправляють своїм дітям на "велику землю" (так у Мелітополі називають підконтрольні Україні території, - ред.) А хтось збирає. Ну, або підпільно обмінює, - розповідає Анатолій.
Найбільша проблема окупації Однак найбільшою проблемою окупації Анатолій вважає навіть не вкрай погане медобслуговування, а також інформаційний вакуум і терор. Найстрашніше - невизначеність.
- Люди не знають, звільнятимуть місто чи ні. Будуть бомбити чи ні. Усі бояться, що може бути як з Авдіївкою чи Бахмутом, Маріуполем, коли місто знесуть. Що буде? Найбільше боїшся невідомості. Люди хочуть, щоб звільнили якнайшвидше Мелітополь без жертв чи бомбардування. А є й такі, що вже хочуть, щоб так усе залишалося "аби тільки не бомбив". Прямо так і кажуть, - передає настрої в окупації Анатолій.
Продовження слідує...
