В українських соцмережах шириться інформація, що землю поблизу заповідника в Буші на Вінниччині продали для видобутку корисних копалин.
Однак здійснення таких процесів на цій території є небезпечним, адже родовище розташоване в критичній близькості до історичних пам'яток. Зокрема, раніше тут виявили поселення трипільської, черняхівської, скіфської, давньоруської культур.
Чи справді це так і що наразі відбувається поблизу заповідника? Щоб з'ясувати це “УП. Життя” звернулася до директорки державного історико-культурного заповідника “Буша” Ірини Захарчук.
Вона каже, що Бушанське родовище нанесли на карти корисних копалин ще у 2007 році. Але продали ліцензію на користування лише в лютому 2024 року. На аукціоні Prozzoro за неї заплатили 2,6 мільйона гривень.
Придбало ліцензію товариство з обмеженою відповідальністю "Сі-еволюшн". За даними OpenDataBot, компанію заснували 19 лютого 2024 року. Директоркою і бенефіціаром є Наталія Гибелинда.
ВІДЕО ДНЯ
"Територія родовища розташована за 300-400 метрів від межі заповідника Буша та межує з геологічним заказником "Гайдаматський Яр".
Дорога до копалини пролягає через заповідник. Я не уявляю, як будуть їхати ці машини, буквально поміж історичними пам'ятками національного значення. Наприклад, повз замкову вежу XVII століття або археологічний розкоп трипільської культури V-III століть до нашої ери", – зауважує директорка заповідника.

Читайте також :
Російські війська перетворили заповідник біля Маріуполя на військовий полігон
Мешканці забили на сполох ще навесні. Зі слів Ірини Захарчук, місцева влада також не підтримує розробку кар'єра поблизу заповідних територій.
"Багатотонні автомобілі, які будуть возити цей тремпел і фосфатний вапняк, здійматимуть хмари пилу. Це вб'є зелений туризм, з якого живуть місцеві мешканці", – зазначає вона.
Наразі Буша – екологічно чиста зона з екопоселеннями, які зареєстровані в мережі Genкrain. Тут також є рекреаційний центр "Здорове життя", де військові та цивільні українці проходять реабілітацію.
"Ми хочемо, щоб на горі Лиськівка, де й мають вирити кар'єр, створити ландшафтний заказник місцевого значення. Бо тут ростуть червонокнижні рослини. Таким чином ми "накриємо" та захистимо цю гору і більше ніхто на неї не буде зазіхати", – пояснює директорка заповідника "Буша".
Ірина Захарчук додає, що ситуація загалом виглядає дивно, бо цим родовищем ніхто ніколи не цікавився. Освоїти копалини у прикордонній з Молдовою території вирішили аж на третьому році повномасштабної війни.
Наразі жодних будівельних робіт на горі не відбувається, каже директорка державного історико-культурного заповідника. Крім спеціального дозволу на видобуток корисних копалин, фірма має також отримати дозвіл на користування землею. Цей процес ще триває.

Читайте також :
оновлено "Не доконаний факт": директор "Асканії-Нової" заперечив повну руйнацію заповідника