Суспільство

Спікер Стефанчук назвав п’ять міст, через назви яких Рада провалила декомунізацію

18 вер•Інформатор

Коментуючи провалену 18 вересня зранку постанову Верховної Ради щодо декомунізації яка передабачала перейменування більш, ніж 300 населених пунктів, спікер парламенту Руслан Стефанчук перелічив назви п’яти населених пунктів, через які у депутатів виникли суперечки. Спікер ВР вважає, що після окремої дискусії буде прийнята нова постанова, з якої буде вилучено перелічені міста та села. Про це Стефанчук повідомив журналістам під час брифінгу у ВР.

"Ми ухвалили рішення, що погоджувальна рада - керівництво парламенту й керівники фракцій - внесе нову постанову, де прибере ці п'ять проблемних міст, сіл, селищ тощо в окремі постанови й проголосує цей пакет для того, щоб завершити деколонізацію України", - сказав Стефанчук.

Також він перелічив пункти, перейменування яких не було підтримано депутатами:

  • Южний, Одеська область - мав стати містом Порт-Анненталь;
  • Южноукраїнськ, Миколаївська область - пропонувалося перейменування на Гард;
  • Первомайськ, Миколаївська область - передбачалася назва Ольвіопіль;
  • Синельникове, Дніпропетровська область, нова назва - Ріднопілля;
  • Павлоград, Дніпропетровска область, в проекті постанови вказувалося - Матвіїв.
Після невдалого голосування за попередню постанову в Раді,

що передбачала декомунізацію міст, переважно на Сході та Підвні країни, депутати заблокували трибуну. Постанова набрала лише 208 голосів. Прихільники перейменування вимагали переголосування. Про це повідомила депутатка від фракції "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк:

"Депутати розділились на тих, хто вимагає переголосування пакетом, і тих, хто вважає що пакет треба роздрібнити і голосувати за перейменування кожного міста окремо. Блокування трибуни і срач триває. Мабуть, перейменування це те, що на фоні підвищення податків та триваючих кривавих бойових дій, найбільш актуальна проблема мешканців прифронтових міст", - написала вона у власному каналі Telegram.

Декомунізація чи деколонізаціяПрезидент України у квітні 2023 року підписав закон "Про географічні назви", що стосувався впорядкування назв населених пунктів. Міста та села, що містили у назвах згадки, пов’язані з Росією та радянським минулим мали бути перейменовані. Цей закон вступив в силу у липні 2023 року. Постанова Верховної Ради, що мала бути прийнята 18 вересня, стосувалася виконання саме цього закону,

що мав на меті зокрема протидію російській пропаганді.

Перейменування 183 населених пункта раніше запропонував Український інститут національної пам’яті. Зокрема перейменування міста Павлоград пояснювалося тим, що ця назва, пов’язана із російським імператором Павлом І, не є первісною. Заснування сучасного Павлограда пов’язане з осадницькою діяльністю запорізького старшини Петра Хижнявського. Після ліквідації Війська Запорізького Низового азовський губернатор Василь Чертков зафіксував засноване Хижняковським військове поселення Матвіївку.

Раніше, як повідомляв Інформатор, у семи районах Київської області перейменовано 316 вулиць, що нагадують про минулу залежність від Росії. Тепер багатьом топонімам повернули історичні назви Багатьом вулицям також дали імена сучасних українських героїв.

Сейчас читают - блок в текст новости

закон, Селище, Новини, рада, Дія

Читайте ще