Українці в Німеччині мають право на соціальні виплати, які держава надає, щоб підтримати біженців під час інтеграції в німецький ринок праці. Окрім виплат українців також підтримують у працевлаштуванні та з набуттям необхідних для цього навичок.
Наприкінці червня 2024 канцлер ФРН Олаф Шольц закликав Єврокомісію виділити більше коштів на приймання, розміщення та догляд за біженцями. Водночас у країні точаться дискусії щодо подальших виплат біженцям та того, якими вони мають бути.
Станом на 15 серпня 2024 в Німеччині налічувалосьмайже 1,2 мільйона біженців з України, які виїхали з країни через війну. У травні 2024 року 529 000 були працездатними та зареєстрованими в центрах працевлаштування (Jobcenter), згідно з даними німецького Федерального агентства зайнятості (Bundesagentur für Arbeit). Станом на червень рівень працевлаштування українців в Німеччині за інформацією цього ж відомства становив 28,9% від усіх українців віком від 15 до 65 років, тобто тих, що за німецькими законами вважаються працездатними. Враховуючи тих, хто зайнятий неповний робочий день або на так званих мініроботах (Minijobs).
З метою якнайшвидшої інтеграції українців у німецький ринок праці Німеччина запровадилапрограму Job-Turbo. Після працевлаштування виплати біженцю зупиняють, що зменшує тиск на фінансову систему ФРН. До того ж рівень зайнятості серед українців в Німеччині нижчий, ніж в інших країнах ЄС. Деякі німецькі політики та аналітики пояснюють це саме легким доступом біженців до державних виплат. У вересні канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив, що чисельність працевлаштованих українців зросла до понад 200 000 завдяки програмі Job-Turbo.
Поряд з оптимізацією процесу працевлаштування, німецька держава продовжує надавати виплати тим, хто цього потребує. Розповідаємо, хто зараз може їх отримати, у якому обсязі та як довго вони будуть доступні.
Виплати українцям в Німеччині — Хто може отримати та які суми Залежно від віку та працездатності біженця варіюються суми та види соціальних виплат:
- працездатні, які не мають доходу або мають лише невеликий дохід, отримують допомогу для громадян (Bürgergeld) від центру зайнятості (Jobcenter);
- обмежено працездатні або люди пенсійного віку — соціальну допомогу (Sozialhilfe) від органу соціального забезпечення (Sozialamt).
вони повинні оформити дозвіл на проживання (Aufenthaltserlaubnis) або фіктивний дозвіл на перебування (Fiktionsbescheinigung) від відомства в справах іноземців (Ausländerbehörde). Проконсультуватись щодо цього можна у центрі зайнятості або органі соціального забезпечення.
Суми виплат цивільної допомоги біженцям у Німеччині в розрахунку на особу на місяць бувають такими:
- для самотніх осіб та батьків, а також для повнолітніх осіб з неповнолітніми партнерами — 563 євро
- повнолітні партнери — по 506 євро кожен;
- самотні повнолітні особи від 18 до 24 років та особи віком від 15 до 24 років, які змінюють місце проживання без гарантій центру зайнятості, — 451 євро
- діти віком від 14 до 17 років та неповнолітні особи з повнолітніми партнерами — 471 євро
- діти віком від 6 до 13 років — 390 євро
- діти, яким менше 6 років — 357 євро
Німеччина також покриває витрати на житло протягом першого року отримання Bürgergeld,
щоб працездатні біженці могли зосередитися на працевлаштуванні. Якщо ж особа продовжує отримувати допомогу протягом тривалішого періоду, то витрати покриваються лише в розумних межах. Витрати на опалення від самого початку покриваються лише в розумних межах, які визначають муніципалітети.
Допомога українцям в Німеччині — Як довго надаватимуть Лідер німецької партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) Фрідріх Мерц вважає помилкою надання українським біженцям соціальної допомоги. Натомість він переконаний, що акцент має бути на працевлаштуванні українців, що в результаті дозволить знизити навантаження на федеральний бюджет. Він також негативно ставиться до того, що українські біженці мають право на такі ж соціальні виплати, як і німецькі громадяни і отримують більше державних виплат, ніж шукачі притулку (Asylsuchende) з інших країн.
Голова опозиційної фракції Бундестагу Християнсько-соціальний союз (ХСС) Александер Добріндт запропонував зменшити допомогу для українців, якщо вони відхилятимуть пропозиції працевлаштування. Додатково політик вважає доцільним укласти угоду з Україною,
коли таких громадян також позбавлятимуть пільг та навіть відправлятимуть на захід України, де, за його словами, менше ознак війни.
З ініціативою урізатисоцвиплати біженцям з України виступив міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Геррманн від ХСС. Очільник МВС федеральної землі Бранденбург Міхаель Штюбґен дотримується такої ж думки.
«Говорити про надання максимальної підтримки Україні і водночас субсидувати військовозобов'язаних українців-дезертирів, — це важко поєднується», — зазначив Штюбґен.
Однак експерт з питань ринку праці Соціал-демократичної партії Німеччині Мартін Роземанн назвав хибною думку, що грошова допомога заважає українцям шукати роботу. Науковець Дітріх Тренгардт стверджує, що бар'єром для працевлаштування є сам процес виходу біженців на німецький ринок праці. Він ускладнюється бюрократією, процесом підтвердження кваліфікації і браком мовних навичок, які в інших країнах ЄС, як от у Данії, українці здобувають подекуди й під час роботи.
Також велика частка біженців з України в Німеччині є матерями, які самостійно доглядають дітей. Це ускладнює їхню інтеграцію у німецький ринок праці.
Незалежно від результату дискусій щодо долі Borgergeld для українців, дозвіл на перебування в Німеччині Aufenthaltserlaubnis, як і можливість отримувати виплати, чинний до 4 березня 2025 року
