Суспільство

Залізні серця: історія казаха, який служить в ЗСУ і проходить реабілітацію на Буковині

Історія казаха, який, попри всі труднощі, вирішив стати частиною українського війська. Втім, на батьківщині в Казахстані його вважають найманцем, і йому загрожує в'язниця.

Нині він проходить реабілітацію на Буковині, маючи статус учасника бойових дій та орден «За мужність». Однак отримати громадянство України йому досі не вдалося.

Він розповідає про ті моменти війни, за які у 2022 році отримав орден «За мужність», і як його «поховали» медіа двох країн.

Хлопець згадує, як змінив своє ставлення до України, коли побачив кадри з Євромайдану:

"Почався майдан в Україні… вже стається трохи цікаво, що там відбувається насправді."

До приїзду в Україну автор відчував страх через пропаганду, що формувала в нього негативне уявлення про країну:

"Розумів, що пропаганда - штука страшна, бо перші відчуття, які у мене були, коли я їхав в Україну, це було прямо дуже, дуже ужасно."

Приїхавши, він зрозумів, що його побоювання були нав’язані і не відповідали дійсності.

Після початку війни на Донбасі він вирішив стати волонтером, а згодом – добровольцем, щоб захищати Україну. Згодом він офіційно підписав контракт із ЗСУ:

"Приймав безпосередньо участь як волонтер, спочатку, потім участь як вже доброволець… і вже офіційно 21 році підписав контракт зі збройними силами України."

Військовий каже, що зустрівся з труднощами на шляху до офіційної служби в українській армії:

"На жаль, іноземцям дуже важко в українській армії, тобі не дають ні банківських карточок, ні водійських посвідчень."

Цей процес є тривалим і вимагає значних зусиль та часу. Тобі потрібно місяця три, ти проходиш різні психотести, наркотести, алкотести, проходиш ці, як називається, детектор брехні, і так далі, потім збираєш різні бумажки, справки, їх 100 штук, ходиш по ВЛК, це все робиш сам, якщо тобі не допомагають, мені слава богу допомагали.

Незважаючи на труднощі, він вдячний за допомогу, яку отримував від працівників харківського РТЦ Київського району:

"Привіт харківському РТЦ Київського району, це мої люди, вони дуже швидко все роблять, допомагають мені вже не перший раз."

Дія, Майдан

Читайте ще