Член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін в ефірі Radio NV розповів, що командири бригад та батальйонів Сил оборони були проти зняття відповідальності з військових за СЗЧ (самовільне залишення частини — ред).
В ефірі Radio NV Рахманін розповів, що на ухваленні двох законів, які дозволяють повернутися військовослужбовцям після СЗЧ без наслідків наполягав Генеральний штаб.
«Вони пояснювали це тим, що кадровий резерв для Збройних Сил необхідний. СЗЧ — не всі, тому що були люди, які самовільно залишили частину одразу, наприклад, після потрапляння до військової частини, але в СЗЧ йшли ті люди, які мали певний бойовий досвід. І для військово-політичного керівництва було дуже важливо, щоб хоча б частина цих людей — навчених, з бойовим досвідом — все-таки повернулися до лав Збройних сил і посилили кадрові дірки там, де вони існують. А у нас втрати… А втрати — це не тільки загиблі і полонені, а втрати — це і СЗЧ також. І втрати, особливо в Сухопутних військах і насамперед в піхоті достатньо суттєві. І тому повернення тисяч людей для них було дуже важливим.
Це позиція військового керівництва», — сказав нардеп.
Водночас, за його словами, командири бригад та батальйонів вважали, що ухвалення такого законодавства «розбещує особовий склад».
«Бо в деяких частинах, після появи цього закону, деякі військовослужбовці, які сумлінно виконували свої обов’язки, сказали: „А, так їм можна, а мені - ні? Тоді я теж йду в СЗЧ, все одно відповідальності не буде“. Я спрощую дещо, але така точка зору теж була», — пояснив Рахманін.
Нардеп повідомив, що з ініціативи оборонного комітету до обговорення змін законодавства щодо СЗЧ запросили командирів різних бригад — і Національної гвардії, і Збройних сил, які виклали свою точку зору, свої зауваження, застереження та побоювання.
Рахманін запевнив, що їхню точку зору врахували.
СЗЧ в Україні — що відомоЗа даними Офісу генпрокурора, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні відкрили майже 90 тис. проваджень щодо самовільного залишення частини та дезертирства.
У вересні стало відомо про публічне СЗЧ військового 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова, яке набуло резонансу.
Він оголосив, що після п’яти років служби самовільно залишив частину, щоб привернути увагу до відсутності встановлених термінів служби в умовах воєнного стану.
31 жовтня ДБР повідомило, що суди за місяць винесли близько сотні рішень про повернення до служби військових, які вперше самовільно залишили військову частину.
4 листопада 53-тя та 47-ма окремі механізовані бригади ЗСУ закликали повернутися на службу військовослужбовців, які самовільно залишили частини.
7 листопада стало відомо, що за два дні 47-ма окрема механізована бригада отримала майже 100 заявок від військовослужбовців, які хочуть повернутись на службу після СЗЧ.
Президент Володимир Зеленський 28 листопада підписав закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військові частини або дезертував.
Документ передбачає, що відкриті кримінальні провадження за статтями про самовільне залишення частини та дезертирство щодо військових, які добровільно повернулися, не будуть підставою для відмови у продовженні служби та дії контракту.
29 листопада у Державному бюро розслідувань заявили, що військовослужбовці, які вперше самовільно залишили місце служби, мають час до 1 січня 2025 року, щоб повернутися у військо без несення кримінальної відповідальності.
5 грудня начальник відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Саіян Сєвак повідомив, що загалом понад 8 тисяч військових добровільно повернулися на службу з яких понад 5 тисяч — за законом про звільнення від кримінальної відповідальності.