Уповноважений Верховної Ради з прав людини презентував аналітичний звіт щодо перебування українських школярів за кордоном У звіті комплексно розглянуто їхнє становище, зокрема труднощі, з якими стикаються українські школярі. У документі також окреслено умови, які сприяли б їхньому поверненню Дослідження проводилося шляхом онлайн-опитувань та моніторингових візитів Офісу Омбудсмена до країн Європейського Союзу.
За даними звіту, приблизно 1,4 мільйона дітей шкільного віку вимушено перемістилися з України за кордон У документі також зазначається, що молодші діти рідше за старших навчалися в українських онлайн-школах і частіше навчалися виключно в школах країн перебування через обмежені навчальні можливості, які українська онлайн-освіта надає для молодшої школи.
Також певна частина українських дітей не здобувала жодної формальної освіти: серед 5—11-річних таких було 15% серед 12—17-річних — 9%
Серед опитаних у межах дослідження людей, які перебували за кордоном із дітьми до 18 років, 8% не стикалися зі сферою освіти дітей, 25% не мали з нею проблем, а 67% зазначили про
наявність певних проблем пов’язаних зі здобуттям їхніми дітьми середньої освіти.
З них 40% мали проблеми через мовний бар’єр 29% — через складнощі з поєднанням одночасного відвідування місцевої школи та української, 25% — через потребу в додаткових заняттях/репетиторі, 17% — через фінансові труднощі з оплатою додаткових активностей, 13% — через труднощі з пошуком школи, у якій дитина могла б навчатися, 13% стикалися з проблемою цькування за національною ознакою, 9% скаржилися на складність місцевої освітньої системи, 6% мали фінансові труднощі з оплатою навчання, а 3% зазнавали великого навчального навантаження у школах країни перебування.
Проблема мовного бар’єру яка є найпоширенішою серед опитаних, дещо рідше трапляється в англомовних країнах, натомість більш поширена в Іспанії (58%) та Німеччині (51%). Ті, хто проживав у країні перебування з 2024 року, в середньому частіше стикалися з проблемою мовного бар’єру у сфері освіти, ніж ті, хто проживав у країнах перебування з 2022 та 2023 років. Зібрані дані також показують, що проблема мовного бар’єру спричиняла ще одну — потребу в додаткових заняттях або репетиторах,
однак знайти їх у деяких країнах було нелегко
Частіше ніж інші опитані, з труднощами стикалися люди, які самостійно виховують дитину, доглядають за людиною з інвалідністю або мають тяжкі хвороби.
Згідно з опитуванням, батьки дітей, які одночасно відвідували і українську, і місцеву школи, ухвалювали таке рішення або через брак впевненості щодо майбутнього, або через бажання залишити дітей в українському просторі.
Проблеми вищої освітиЩодо проблем у сфері професійно-технічної, вищої освіти та освіти дорослих — 42% опитаних зазначили, що не стикалися з такими типами освіти, у 15% не виникало проблем, а інші 43% повідомили про труднощі в цій сфері.
Перше місце серед наведених проблем посідає мовний бар’єр — 32% Іншими актуальними проблемами були: труднощі з підтвердженням української освіти — 10% фінансові труднощі щодо оплати навчання — 10% фінансові труднощі через неможливість поєднувати навчання та роботу — 10% проблеми з доступом до навчання за фахом, який подобається — 9% проблеми у спілкуванні через національну ознаку — 2%
Основними проблемами, які турбували громадян при
можливому поверненні в Україну були відсутність системного підходу до реінтеграції, адже багатьом дітям доведеться адаптуватися до нового середовища, а також асиміляція та втрата зв’язку з українською культурою. Українці звертали увагу й на відсутність процедур визнання атестатів, отриманих за кордоном.
Основними проблемами щодо доступу українських громадян до освіти за кордоном були:
- Складна та тривала процедура визнання українських документів про освіту.
- Нестача достовірної та актуальної інформації.
- Недостатня кількість освітніх можливостей для українців.
- Розробити інтеграційні й адаптаційні курси в українських школах.
- Запровадити інформаційні кампанії для українців щодо використання атестатів, отриманих за кордоном.
- Забезпечити проведення інформаційних кампаній для збереження зв’язків дітей з України, які перебувають за кордоном, з українським культурним та освітнім середовищем.
- Ініціювати переговори з відповідними міністерствами освіти країн перебування громадян України щодо можливості спрощення та пришвидшення процедури визнання документів про освіту.