Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, передає Укрінформ.
"Міністерство культури та стратегічних комунікацій України поповнило Національний перелік нематеріальної культурної спадщини новим елементом "Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тридзвону перемоги", - ідеться у повідомленні.

Як зазначили у МКСК, зародження цієї традиції у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві відбулося в XV–XVI ст. Звук дзвонів супроводжував головні релігійні свята і церемонії, важливі події у міст та відігравав значну роль у захисті Києва, сповіщаючи про наближення ворогів. Крім того, в трагічні для України дні набатним (суцільним) дзвоном закликали народ на захист рідної землі, а перемога над ворогом і повернення війська з війни сповіщалися радісним урочистим тридзвоном у всі дзвони.
Дзвоном в набат скликали містян і під час Майдану у грудні 2013 року, коли спецпідрозділ "Беркут" пішов в атаку на людей. У МКСК підкреслили, що цей факт увійшов в історію незалежної України як вирішальний момент Революції гідності.
Перші дзвони монастиря виготовлялися з бронзи і були оздоблені релігійними мотивами та орнаментами. Упродовж століть дзвонарство розвивалося, з’являлися нові техніки і види дзвонів.
За часів Радянського Союзу Свято-Михайлівський монастир ліквідували, а храм підірвали. Втім, зауважили у МКСК, традиція дзвонарства не перервалася: дзвонарі, передаючи своє мистецтво, перейшли в інші діючі храми України. У 1997 році, до Дня Києва, монастирський мур з Економічною брамою відновили, а в 1998 — побудували дзвіницю. Тоді ж Свято-Михайлівський Золотоверхий собор офіційно відкрили.
У наступні два роки на дзвіниці висотою понад 48 метрів встановили карильйон - інструмент, за допомогою якого дзвонять дзвони, на яких можна зіграти будь-яку мелодію. Він має у своєму складі 51 дзвін вагою від 2 кг до 8 тонн. Найбільший із них — восьмитонний — використовується для благовіста (сповіщення про початок богослужіння), середні — для передзвонів, малі — для створення акцентів у дзвонінні.
Унікальність Михайлівського карильйону полягає в тому, що вперше у православному світі застосований хроматичний набір дзвонів,
сполучених із фортепіанною системою клавіш. Крім того, Михайлівський карильйон є найбільшим зібранням дзвонів в одному місці не лише в Україні, а й в усьому пострадянському просторі.
Читайте також: У МКСК обговорили з європейськими партнерами посилення санкцій за злочини проти культурної спадщини Віддавна дзвонарі мали особливий статус в монастирській ієрархії і були шанованими членами спільноти. Серед видатних дзвонарів Свято-Михайлівського монастиря, які були відомі своєю майстерністю і внеском у розвиток дзвонарського мистецтва, — Петро Гаврилюк (XVIII ст.) та Іван Смирнов (ХІХ ст.).
Перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України був започаткований у 2012 році.
Як повідомляв Укрінформ, у Вінницькій області традицію приготування печеної риби на соломі села Наддністрянське Мурованокуриловецької громади включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Фото: МКСК