ЛЬВІВ ‒ У Львові розпочались пошуково-ексгумаційні роботи на території колишнього цвинтаря. Тут у братській могилі поховані солдати Війська Польського, які загинули у 1939 році під час оборони міста від німецьких військ. Серед загиблих можуть бути й українці.
Пошуково-ексгумаційні роботи проходять у рамках українсько-польської співпраці. Працює українсько-польська група фахівців.
Пошукові роботи тривають на колишньому старому цвинтарі. Територію, де працюють фахівці українсько-польської групи, обгородили. Українська сторона каже: створила всі умови для проведення пошуку. Наразі ще нічого не знайдено, знімають верхній шар землі.
Що відомо про це місцеПро це місце старого цвинтаря і що тут поховані польські бійці, знали у Львові давно. Адже збереглись спогади місцевих львів’ян.

Пошуково-ексгумаційні роботи на території колишнього цвинтаря у ЛьвовіУ 1939 році це було село Старі Збоїща І на цьому сільському цвинтарі були поховані солдати Війська Польського. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, до складу якої входила Галичина. Львів бомбардували. На території міста розташовувався польський гарнізон,
який обороняв Львів від німецьких військ, які оточили місто. Згідно з наказом генерала, командувача Південним фронтом Казімежа Соснковського, польські війська мали пробратися через німецьке кільце у Львів. Вони йшли лісами і частина польських солдатів зайшла через Старі Збоїща. Німецьке командування почало облогу міста.
Бої тривали кілька днів, а вранці 17 вересня 1939 року надійшло повідомлення, що радянські війська перетнули польський кордон. Польські війська далі вели бойові дії.
22 вересня польська делегація і радянські представники підписали «Протокол оголошення про передачу міста Львів Червоній армії», обіцяючи польським офіцерам гарантії недоторканності, можливість виїхати за кордон. Вступивши у Львів, радянська армія порушила умови угоди.
Хто саме поховав бійців у братській могилі, є дві версії або ж сільський війт виконав вказівку польської влади, або ж це зробили німецькі військові. Таке припущення кілька років тому в коментарі Радіо Свобода зробили працівники Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять». І фахівці цієї організації зараз беруть участь у пошукових роботах.
Пробували шукати останки у 2010 і 2019 роках. Але тоді нічого не знайшли, бо не було відоме точне місце братської могили.

Пошуково-ексгумаційні роботи на території колишнього цвинтаря у ЛьвовіШукали ранішеПро це поховання було відомо з кінця 80-х минулого століття. Один поляк, який до війни мешкав неподалік від кладовища, приїхав у Львів. Він тоді написав лист у польське консульство про те, що на старому цвинтарі поховані солдати Війська Польського. Єдиним орієнтиром був обеліск, який зберігся від часів існування цвинтаря, а також пам’ятник січовим стрільцям, який був зруйнований, але зберігся на світлинах.

Пам'ятник січовим стрільцям, відновлений на початку 90-х минулого століттяСело Старі Збоїща приєднали до Львова у 1952 році. З часом кладовище було зруйноване, поховання, за якими доглядали рідні, перенесли. Радянська влада на цьому місці навіть хотіла збудувати будинок і бульдозером почали вирівнювати територію старого цвинтаря, але мешканці запротестували. Тоді просто засипали землею і так все залишили.

Єдина пам'ятка з часів старого цвинтаряНа початку 90-х минулого століття відновили зруйнований пам’ятник січовим стрільцям,
які загинули в 1919 році в польсько-українській війні. Територію кладовища частково обгородили, щоб люди не влаштовували там забави.

Пошуково-ексгумаційні роботи на території колишнього цвинтаря у Львові. 4 серпня 2025 рокуШукають заразТовариство пошуку жертв війни «Пам’ять», яке бере участь сьогодні в ексгумаційних роботах, ще у 2010 році почало шукати братську могилу у поховання. Але нічого не знайшло. Точне місце вдалося дізнатися пізніше, коли у Польщі знайшли двох людей, які мешкали в 1939 році поруч з кладовищем. І чоловіки нанесли на карту місце поховання.
Саме тут сьогодні і проводять пошукові роботи. Їх почали у 2019 році фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські спеціалісти і планували тоді дослідити два цвинтарі. Але пошуково-ексгумаційні роботи не були завершені. Власне, тоді зі Львова почали пошукові роботи. Українська влада скасувала заборону проводити на території України пошукові роботи та ексгумації останків польських жертв конфліктів і воєн. Така заборона була запроваджена у 2017 році, коли у Польщі, в селі Грушовичі знесли український пам’ятник воякам УПА.
За попередньою інформацією, у братській могилі може бути до ста останків бійців, які хочуть ідентифікувати за жетонами які сподіваються знайти. Перепоховають віднайдених польських військових там, де бажатимуть їхні родичі. Якщо, звісно, встановлять імена.

Роботи у Львові триватимуть до 30 серпня За інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, вони проходять у межах двосторонньої співпраці, спрямованої на спільне осмислення історичних подій.
Українсько-польська співпраця – це приклад того, як спільні зусилля допомагають обом народам відновлювати історичну пам’ять і справедливість
Андрій Наджос
«Пам’ять про жертв Другої світової війни – це не лише про минуле, це про наші сьогоднішні цінності: гідність, взаємну повагу, здатність до діалогу. Українсько-польська співпраця – це приклад того, як спільні зусилля допомагають обом народам відновлювати історичну пам’ять і справедливість», ‒ каже заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Андрій Наджос
На місці проведення робіт нікому з фахівців не можна коментувати медіа про пошуки,
а також заборонено заходити на територію, де працює спільна група.
У межах співпраціУ травні 2025 року в межах українсько-польської співпраці щодо Волинської трагедії завершили польові роботи ексгумації в селі Пужники на Тернопільщині. Там знайшли останки 42 людей. Про це повідомили у спільній заяві Міністерство культури Польщі, фонд «Свобода і демократія», Поморський медичний університет та Інститут національної пам’яті Польщі. Після проведення лабораторних аналізів повідомлять точну кількість жертв, їхню стать, вік. Дослідники очищують знайдені останки, проводять антропологічні й медичні аналізи, а також 3D-сканування, водночас отримують зразки матеріалу для генетичного тестування, щоб встановити особу. За бажанням рідних віднайдені людські останки гідно перепоховають на цвинтарі у Пужниках.

Роботи в ПужникахУ червні Україна надала Польщі дозвіл на ексгумацію загиблих у 1939 році польських військових у Львові. Водночас Польща дозволила пошукові роботи Україні в селі Юречкова Підкарпатського воєводства.
Це перше місце, де спільна група фахівців проводитиме пошукові роботи на території Польщі.
Юречкова (Юркова) ‒ бойківське село, з якого були примусово виселені українські селяни у 1947 році. За інформацією української сторони, у цьому селі є братська могила жертв НКВС, вояків УПА, які обороняли село і українців і загинули в бою з військовими підрозділами Армії Людової 4 березня 1947 року. Це поховання розташоване на території лісництва, за даними Українського інституту нацпам’яті. Але про точну кількість жертв можна буде говорити лише після пошукових робіт, які б мали розпочатися восени цього року.
Українські фахівці висловили сподівання, що польська сторона забезпечить умови для проведення пошукових робіт у Польщі, як це зроблено Україною, і не допустить жодних провокацій, дотримається міждержавної угоди про проведення ексгумаційних робіт.
Україна і Польща обмінялися списками місць пошуку останків «жертв взаємних історичних конфліктів». Але перші ексгумаційні роботи не зняли напруги довкола історичного минулого у Польщі. Тема Волинської трагедії (1942-1944 роки) досі активно використовується окремими польськими політиками для створення антиукраїнських настроїв у Польщі, зауважують експерти.