Двоє 13-річних братів понад рік виживали під опікою 10-річної дитини. Хлопчики важили лише по 8,5 кілограма і були прикуті до ліжка.
Про це пише Українська Правда, передає C4.

Фото: Місто Добра Після смерті бабусі троє братів із Покровського району залишилися сам на сам. Мати жила поруч, але через хворобу та наркотичну залежність не могла опікуватися дітьми.
Платон, — один з братів, — щодня годував і поїв старших, намагався підіймати їх, прибирав довкола, а під час обстрілів спускав маму й хлопців у підвал.
Терміново евакуювати дітей вирішили в момент, коли почали падати фугасні боєприпаси і FPV-дрони.
Медики “Дому Метеликів” у Чернівцях про родину дізналися випадково, через дзвінок соцслужби. Співробітники запитали: “У вас є місця для дітей під Покровськом? У нас тут двоє немобільних, ще й молодший брат, який їх годує”.


Фото: Місто Добра Стан братів вразив навіть досвідчених лікарів
З Покровського району дітей евакуювали каретою Червоного Хреста.
«У цих дітей були поламані ноги, які ніколи не бачили гіпс. На ногах – озера йоду, що не змивалися рік» – розповідає завідувачка паліативного відділення “Міста Добра” Наталія Попадюк.
У братів діагностували лісенцефалію першого типу – важке генетичне захворювання, що супроводжується неврологічними порушеннями, епілепсією, білково-енергетичною недостатністю. Це діти максимально складної категорії.
Хлопці не можуть рухатися і потребують постійного догляду. Медики одразу зауважили старі травми, які ніколи не лікувалися.
«Діти приїхали з контрактурами. Переломи зросталися як попало. У результаті – покручені руки, ноги, навіть грудна клітка. Зараз їх важко адекватно покласти, бо тіла деформовані» – каже Наталія Попадюк.
Ситуація ускладнюється проблемами з диханням. Будь-яка інфекція у них перебігає дуже складно. Медики не можуть оцінити психологічний стан хлопчиків – кажуть, у дітей «свідомість сумнівна».

Фото: Місто Добра Перші результати лікування
Після тримісячного лікування больовий синдром повністю знятий, проблема пролежнів вирішена. Один хлопчик набрав два кілограми ваги, другий – два з половиною.
Покращилося згинання та розгинання у колінних і кульшових суглобах. Один із братів пробує сам підняти ногу. Краще працює жування й ковтання, судомні напади трапляються рідше.
У “Місті Добра” для братів створили щоденний режим: медикаментозне лікування з погодинним прийомом ліків, щоденні фізичні вправи з реабілітологами, гігієнічні процедури.
Хлопчиків годують спеціальною сумішшю, поступово додаючи більш щільну їжу. Медики моніторять показники щогодини – пульс, сатурацію, температуру, бо стан дітей може різко змінюватися.
«Я не дитина»: як зараз живе 10-річний Платон
10-річний Платон, який рік виконував дорослі обов’язки, у “Місті Добра” почав нове життя. Перші слова, які він сказав медикам — «Я не дитина»
Тепер хлопчик ходить до школи, заводить друзів, захоплюється футболом і малюванням. Він отримує психологічну допомогу, адже роки життя “малим дорослим” лишили відбиток на емоційному стані.
«Він повернув собі дитинство. І коли він сміється на майданчику, видно, що в ньому є та енергія, яку він довго носив у собі, але не мав де витратити» – каже медичний директор “Дому Метеликів” Денис Колюбакін.

Фото: Місто Добра Не забули й про матір: її направили на лікування від залежності. З жінкою працюють психологи й соціальні педагоги.
Нагадаємо, 22 вересня в Україні вперше відзначатимуть Всеукраїнський День Метеликів Цей день покликаний привернути увагу до дітей, які отримують паліативну допомогу.
Слідкуйте за нами у Telegram