Суспільство

Кого втратила Україна та Київ у 2025 році: рік болісних прощань із митцями та захисниками

30 грд•Life.kyiv.ua

2025 рік став роком тяжких утрат для України. Країна прощалася з письменниками, музикантами, художниками, режисерами, науковцями й тими, хто взяв до рук зброю та загинув на фронті. Ці втрати — не лише особистий біль для рідних і близьких, а й спільна рана для всієї нації

Митці, які формували культурний простір УкраїниСеред тих, кого Україна втратила у 2025 році, — знакові постаті культури.

Олег Поляков журналіст і письменник, пішов із життя у 53 роки. Його вважали одним із творців нової химерної прози. Посмертно вийшов його роман «П’ять поглядів на весняний вогонь»

Олександр Муратов режисер і сценарист, помер у 89 років. Його трилогія за творами Миколи Хвильового стала класикою українського кінематографа.

Валерій Шевчук письменник і літературознавець, один із фундаторів Житомирської прозової школи, залишив по собі романи, без яких неможливо уявити сучасну українську літературу.

Ігор Поклад композитор і лауреат Шевченківської премії, пішов із життя у 84 роки. Його пісні — «Два крила» «Чарівна скрипка» «Дикі гуси» — стали частиною культурної пам’яті кількох поколінь.

Степан Гіга народний артист України, помер у 66 років. Останніми роками він пережив нову хвилю популярності, збираючи повні зали.

Також 2025 року не стало Ігоря Калинця поета-дисидента; Василя Чебаника митця шрифту; В’ячеслава Криштофовича кінорежисера; Михайла Клименка фронтмена гурту Adam; Дениса Овчара медіахудожника; Володимира Наумця концептуаліста; Марії Плющ мовознавиці; Марії Шнайдер-Сенюк художниці; Аркадія Поважного письменника та багатьох інших

Ті, хто загинув, захищаючи країнуОкрема й особливо болісна частина втрат — митці, які загинули на фронті

Серед них — танцівник і військовий Володимир Раков актор Олексій Самойленко поет Михайло Микусь художниця та парамедикиня Маргарита Половінко актор Юрій Феліпенко фотограф Станіслав Гуменюк художник Давид Чичкан фотограф і медіапродюсер Костянтин Гузенко телеведучий Максим Неліпа та десятки інших.

Вони залишили мистецтво не тому, що втратили до нього інтерес, а тому що обрали захищати країну

Чому ці імена важливо пам’ятатиКожне з цих імен — це:

  • завершений або перерваний творчий шлях;
  • культурна цеглина, без якої простір стає порожнішим;
  • свідчення того, що війна забирає не абстрактні «ресурси», а людей, сенси й голоси
2025 рік нагадав: культура — не фон до історії, а її серце. І втрати у культурі — це втрати майбутнього.

Пам’ять як відповідальністьЗавдання суспільства — не лише зафіксувати ці втрати, а й:

  • читати їхні книжки;
  • слухати їхню музику;
  • показувати їхні фільми;
  • називати їхні імена вголос.
Бо пам’ять — це форма опору забуттю.
А забуття — найкоротший шлях до повторення трагедій.

школа, Культура, фронт

Читайте ще