Реформа профільної середньої освіти в Україні входить у фінальну фазу. Із вересня 2027 року стартує трирічний цикл навчання учнівства старшої школи. В ідеалі в кожній громаді до цього часу мають бути сформовані академічні ліцеї— для навчання 10–12-х класів. Та наразі з цим завданням впоралася лише третина громад. Як наголосили в Міністерстві освіти і науки у відповідь на запит «Вчися.Медіа», остаточне рішення про те, які школи стануть ліцеями, а які гімназіями чи початковими закладами, залежить виключно від засновників, тобто місцевих органів влади.
* До слова, докладно про впровадження Профільної реформи «Вчися.Медіа»розпиталоІгоря Хворостяного , керівника Офісу впровадження НУШ при МОН. Невдовзі розповімо про це в нових матеріалах.
Відповідно до статті 32 Закону України«Про повну загальну середню освіту»рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання закладу загальної середньої освіти ухвалює засновник, наголосили в МОН.
Засновником може бути:
- орган державної влади;
- відповідна місцева рада від імені територіальної громади;
- фізична або юридична особа — залежно від форми власності закладу.
Це передбачено також Законом України«Про місцеве самоврядування в Україні», який визначає: управління закладами освіти, їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення належать до повноважень органів місцевого самоврядування.
Однак у разі реорганізації чи ліквідації школи засновник зобов’язаний забезпечити учнівству можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти.
Засновники мають не просто змінити вивіску на школі (із гімназії на академічний ліцей тощо), а забезпечити умови для вибору профілів навчання. Реформа старшої школи передбачає, що учнівство 10–12-х класів зможе обирати профілі (предмети для поглибленого вивчення), а також курси на вибір. Якщо громада затягує з рішенням про зміни в мережі, вона ризикує втратити державне фінансування, яке нині виділяє уряд на розвиток академічних ліцеїв Також може залишити випускників/ць 9-х класів без доступу до якісної профільної освіти в межах свого регіону (із вересня 2027 року).
У МОН фактично наголошують, що міністерство визначає нормативні рамки та політику реформи, однак конкретні рішення щодо мережі закладів ухвалюють на рівні засновників — тобто місцевих рад та органів самоврядування.
Саме громади відповідають за планування мережі, управління школами та організацію освітнього процесу в межах реформи старшої профільної школи.
Формування мережі академічних ліцеїв в Україні залишається нерівномірним. За даними заступниці міністра освіти і науки Надії Кузьмичової, наразі лише 30–35 % громад визначилисязі структурою майбутньої мережі — які заклади стануть ліцеями, а які гімназіями чи початковими школами.
У 2026 році на функціонування академічних ліцеїв передбачено до 2,5 млрд грн з урахуванням співфінансування громад.
Нині серед регіонів-лідерів — Львівська область. Там 68 % громад уже сформували мережу академічних ліцеїв, ще приблизно 24 % перебувають на фінальному етапі. Також область має три ліцеї, які з вересня 2025 року пілотують реформу старшої школи.
ФотоCanva
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
- фейсбук, інстаграм, ютуб
- Х, тредс, вайбер
