Не знаю, як у кого, але ці чотири роки повномасштабної війни показали, що у людини може бути не одне і не два, а багато дихань.
Коли вже закінчилися сили і здається, що ти вичерпаний до дна, через деякий час раптом з'являється друге дихання, потім третє, четверте, п'яте... Їх вже не перелічити.
І з кожним разом стаєш сильнішим, стійкішим, терпеливішим, все менше чекаєш на диво і все більше покладаєшся на власні сили.
Знаю, що таких нас багато. Вся наша нація пережила подібне, стала сильнішою, жорсткішою і дорослішою. Звикла розраховувати лише на себе. І незважаючи на всі втрати, весь біль та втому, стійко б'ється до кінця.
У горнилі цієї війни народилася якісно нова, сильна європейська нація, яка гідно несе у собі європейські цінності, дух та силу в той час, як багато хто з європейців ці якості давно втратив.
І тепер, після всього, що ми пережили, після того, що з нами сталося і якими ми стали, дуже наївно було б з боку ворога чекати на нашу капітуляцію. Сьогодні вона ще менш вірогідна, ніж була у перші роки війни.
І тому ми не здамося. Ми вистоїмо. І зрештою в історичній перспективі ми переможемо.
Джерело: Єгор Чернєв (Yehor Cherniev) / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
