26 лютого в Україні відзначають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим. Пам’ятна дата встановлена у 2020 році Указом Президента України — на вшанування мужності й героїзму громадян, які проживають на тимчасово окупованій території півострова.
Саме цього дня у 2014 році в Сімферополі відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України. На площу вийшли кримські татари, українці та представники інших національностей. Цей день став символом відкритого спротиву російській окупації півострова.
Минуло понад десять років — і спротив триває. Сьогодні більше сотні кримських татар незаконно утримуються Росією у в’язницях. Їм інкримінують «шпигунство», «диверсії» або участь у добровольчих батальйонах. Правозахисники наголошують: фактичною причиною переслідувань є їхня активна громадянська позиція та підтримка України.
Однією з найгучніших стала справа першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу — Нарімана Джеляла Його засудили до 17 років позбавлення волі, звинувативши в підриві газогону. Вирок викликав широкий міжнародний резонанс.
Після понад двох років ув’язнення, 28 червня 2024 року, Джелял зміг повернутися додому та обійняти рідних.
Читайте також:

Наріман ДжелялУ квітні 2023 року Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим спільно з Український ПЕН та Центр прав людини ZMINA започаткували ініціативу «Листи до вільного Криму». Її мета — нагадати про українських політв’язнів та продемонструвати підтримку, яка так необхідна в неволі.
Згодом Наріман розповідав, що саме листи підтримки допомагали витримати ізоляцію, додавали віри та нагадували, що про нього пам’ятають.
«Звичайно, найбільше писала моя дружина — двічі на тиждень. У нас, знаєте, був такий собі графік. Я і по собі знаю, і по інших, яка це неймовірна радість, коли у відповідний день тебе викликають, відчиняють маленьке віконце у металевих дверях і вручають листа. Це просто неймовірне почуття — що хтось до тебе написав», — згадує Наріман Джелял.
Для багатьох політв’язнів листи стають чи не єдиним живим зв’язком із зовнішнім світом.
На сайті ZMINA можна знайти поради, як правильно написати й надіслати листа, а також перелік імен незаконно ув’язнених. Долучитися може кожен — навіть якщо особисто не знайомий із політв’язнями. Лист можна підписати власним ім’ям або надіслати анонімно. Розповідь про свій день, улюблену справу чи прості щоденні речі може стати для когось у камері джерелом надії.
Правозахисники підкреслюють: такі листи мають значення не лише для самих бранців. Це також сигнал адміністраціям в’язниць, що суспільство стежить за долею кожного громадянина України та за умовами його утримання.
«Я би ще радила перед тим, як писати лист і визначатися, кому саме написати, погуглити інформацію про цю людину, про політичного в’язня, щоб щось дізнатися про нього: ким він був у житті, чим займався, де саме в Криму проживав», — зазначає Вікторія Нестеренко менеджерка проєктів центру прав людини ZMINA.

Вікторія Нестеренко26 лютого — це не лише дата в календарі. Це нагадування про початок відкритого спротиву окупації Криму і про людей, які продовжують платити високу ціну за свою позицію. І кожен лист підтримки — ще один доказ того, що вони не залишилися наодинці.

Журналістка Аліна Мартинюк і Наріман ДжелялЧитайте також:
- Крим: спротив, що народжує свободу