Завдяки підтримці ЮНЕСКО та уряду Японії Україна впроваджує сучасні підходи до збереження культурної спадщини. Це стала співпраця, де міжнародні партнери, українські фахівці та інституції об’єднують зусилля для захисту спадщини під час війни та її відновлення в майбутньому.
“Рубрика” розповідає, як ЮНЕСКО підтримує пам’ятки Софії Київської та Києво-Печерської лаври, які разом формують об’єкт всесвітньої спадщини “Київ: Собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра”.
Що сталось?
У ніч на 10 червня 2025 року Київ пережив одну з найбільших повітряних атак за час повномасштабної війни. Внаслідок вибухової хвилі зазнав пошкоджень карниз східної частини Софійського собору.
Це сталося просто над вівтарною частиною, в якій розміщена унікальна мозаїка XI століття із зображенням Оранти. Частина карнизу обвалилася, інша потріскалася або відійшла від автентичної кладки XI століття. Самі мозаїки та фрески, на щастя, не постраждали. Карниз центральної абсиди на східному фасаді Софійського собору, що зазнав пошкоджень унаслідок обстрілу 10 червня 2025 року.
Фото з фб-сторінки Національного заповідника “Софія Київська”
Щойно завершилась повітряна тривога, працівники заповідника почали діяти за протоколом: провели візуальний огляд, а потім інструментальне обстеження пошкоджень. Унікальна мозаїка XI століття із зображенням Оранти. Фото Миколи Тимченка, “Рубрика”
Це лише один із об’єктів культурної спадщини, який постраждав від російського вторгнення.
Станом на квітень 2026 року в результаті супутникового моніторингу ЮНЕСКО підтвердило пошкодження понад 500 об’єктів культурної спадщини. Найбільше постраждали Донецька, Харківська та Одеська області, зазначає К’яра Децці Бардескі, яка очолює Представництво ЮНЕСКО в Україні з жовтня 2022 року.
“Деякі території залишаються фізично недоступними, однак сучасні технології дозволяють нам фіксувати рівень пошкоджень — від незначних до серйозних”, — додає К’яра Децці Бардескі.
Станом на 31 грудня 2025 року, за даними оперативної оцінки збитків та потреб (RDNA 5), фізичні збитки становлять понад 4,5 мільярди доларів США. Але втрати, включаючи людський капітал, живу культурну спадщину та творчість,
ще більші та становлять майже 32 мільярди доларів США.
Яке рішення?
Із самого початку повномасштабного вторгнення ЮНЕСКО підтримує українські інституції через програми екстреної допомоги, технічні місії та превентивні заходи. Йдеться про захист пам’яток, стабілізацію та невідкладні ремонтні роботи, а також про сучасну документацію — зокрема 3D-лазерне сканування та неруйнівні дослідження для оцінки структурної стабільності.
“Це охоплює спеціалізовану документацію, зокрема 3D-лазерне сканування та неруйнівне дослідження для оцінки вразливості й структурної стійкості будівель і культурних установ, які прямо або опосередковано постраждали внаслідок війни”, — каже К’яра Децці Бардескі. Очільниця Представництва ЮНЕСКО в Україні з жовтня 2022 року К’яра Децці Бардескі
Японія є найбільшим партнером ЮНЕСКО у підтримці України, зосереджуючись на захисті культурної спадщини, забезпеченні безперервності освіти та доступі до інформації.
“У випадку з Україною Японія є одним із головних партнерів від самого початку повномасштабного вторгнення, і наша допомога охоплює різні сфери,
але культура є дуже важливою”, — каже Масаші Накаґоме, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні.
“На жаль, понад 500 культурних об’єктів було пошкоджено або знищено Росією. І це не просто випадкові втрати, а цілеспрямовані удари Росії, спрямовані на стирання української ідентичності та історії”, — підсумовує Масаші Накаґоме. Масаші Накаґоме, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні. Фото Миколи Тимченка / “Рубрика”
Саме тому Японія співпрацює з ЮНЕСКО: підтримує відновлення об’єктів, допомагає готувати експертів і реалізовувати невідкладні заходи. “Рубрика” поспілкувалась з представниками Національних заповідників “Києво-Печерська лавра”, “Софія Київська” та ЮНЕСКО і розповідає, як вони разом працюють над збереженням нашої культурної спадщини.
Як це працює?
Як ЮНЕСКО допомагає Софії Київській
Коли Софійський собор зазнав пошкоджень, органи влади та міжнародні інституції були оперативно поінформовані. Як об’єкт всесвітньої спадщини, Софійський собор має значення не лише для України, а й для всього людства. Будь-яке його пошкодження має глобальний вимір,
що дозволяє швидко активувати механізми підтримки. Фахівці документують пошкодження Софійського собору 10 червня 2025 року. Фото з фб-сторінки Національного заповідника “Софія Київська”
Далі зібрали команду фахівців, яка мала усунути наслідки атаки. До її складу увійшли провідні спеціалісти України з реставрації, охорони пам’яток, хіміки, технологи. Їхнім завданням було комплексне дослідження пошкоджень і підготовка до реставрації. Діяти треба було швидко.
“Але щоб зробити один практичний крок, треба перед цим зробити ще декілька бюрократичних. І тоді в роботу включилось ЮНЕСКО. Вони не обмежились заявами про занепокоєння, а реально почали діяти та дуже пришвидшили процес”, — каже Вадим Кириленко, перший заступник генерального директора Національного заповідника “Софія Київська”.
ЮНЕСКО зібрало зразки пошкодженого тиньку (штукатурки), які передали до лабораторії. Дослідники надали докладний аналіз складу матеріалу. Це дозволить українським фахівцям провести реставраційні роботи відповідно до принципу збереження автентичності. Вадим Кириленко, перший заступник генерального директора Національного заповідника “Софія Київська”.
Фото “Рубрики”
Також команда заповідника має докладну цифрову модель пам’ятки — мільярди точок, які з ювелірною точністю фіксують кожен елемент фасаду. Ця модель, разом з історичними кресленнями, дозволяє відтворити зруйновану частину карниза максимально точно — як за формою, так і за масштабом.
“Ми витягнули з цієї бази даних терабайти інформації. І це дозволяє нам доволі швидко перейти до практичних площин реставраційних робіт”, — каже Вадим Кириленко. Уламки пошкодженого карнизу Софійського собору. 10 червня 2025 року. Фото з фб-сторінки Національного заповідника “Софія Київська”
Збереження Києво-Печерської лаври ЮНЕСКО також підтримує Церкву Всіх Святих над Економічною брамою — частину ансамблю Києво-Печерської лаври та пам’ятку національного значення. Організація допомагає підготувати оновлену науково-проєктну документацію, необхідну для роботи відповідно до сучасних реставраційних стандартів. Церква Всіх Святих, що є частиною ансамблю Києво-Печерської лаври. Фото з фб-сторінки Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
“Розроблення нової документації — це не формальність,
а необхідність, що дозволяє працювати з пам’яткою відповідно до сучасних стандартів”, — пояснює Тетяна Ткаченко, начальниця наукового відділу аналізу проектних робіт, координації наукових архітектурних досліджень, охорони та обліку нерухомих пам’яток Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Початкова документація була розроблена ще у 2010 році, однак відтоді контекст суттєво змінився через війну та появу нових технологій.
Робота охоплює не лише актуалізацію планів, креслень і технічного стану споруди, а й аналіз нових викликів та розробки плану дій у випадках загроз.
Один із таких стався навесні 2025 року. Внаслідок дії вибухової хвилі похилився хрест на північній маківці Всіхсвятської церкви.
Тоді хрест демонтували для збереження і подальшої реставрації. Паралельно фахівці провели обстеження всієї маківки, щоб оцінити її стан і запобігти аналогічним інцидентам з іншими конструктивними елементами.
Інше пошкодження об’єкта всесвітньої спадщини внаслідок російських обстрілів трапилося у січні 2026 року. Від вибухової хвилі постраждали віконні рами та декілька дверей деяких будівель і галереї на Нижній Лаврі,
посипалася штукатурка. Попри те, що ураження об’єктів Києво-Печерської лаври не були критичними, вони вкотре продемонстрували вразливість культурної спадщини до вибухових хвиль. Команда ЮНЕСКО тоді допомогла провести докладне обстеження та визначити подальші кроки для збереження пам’ятки.
Церква також має унікальні монументальні розписи, створені учнями лаврської іконописної школи під керівництвом Івана Їжакевича — постаті, важливої не лише для української культури, а й для світової спадщини. Збереження цих розписів є одним із пріоритетів. Наразі за підтримки ЮНЕСКО проведені дослідження стінопису та розробляється план першочергових консерваційних робіт. Тетяна Ткаченко, начальниця відділу Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, показує журналістам унікальний монументальний живопис. Фото “Рубрики”
Планування дій у надзвичайних ситуаціях
Одним з важливих елементів підтримки ЮНЕСКО є розробка плану реагування на надзвичайні ситуації за рекомендацією Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Такий план визначатиме заходи для запобігання втратам, забезпечення швидкого реагування та захисту ключових елементів об’єкта під час криз.
План ґрунтується на міжнародних воркшопах, організованих ЮНЕСКО, за результатами яких були підготовлені методичні рекомендації з управління кризовими ситуаціями. ЮНЕСКО також провело 3D-лазерне сканування окремих споруд Лаври та встановлює систему моніторингу технічного стану Церкви Всіх Святих. Погляд у майбутнє
Робота із заповідниками “Софія Київська” та “Києво-Печерська лавра” демонструє ефективну співпрацю між ЮНЕСКО, українськими фахівцями та міжнародними партнерами. Ці зусилля не лише допомагають зберігати пам’ятки зараз, але й забезпечують їхнє майбутнє для наступних поколінь. “Стратегічно ми плануємо й надалі підтримувати Україну за двома взаємодоповнюваними напрямками: надання екстреної допомоги та забезпечення довгострокового відновлення й реконструкції. Обидва ці напрямки є ключовими для того, щоб культурний сектор зміг повною мірою виконувати свою роль у процесі відбудови країни”, — каже К’яра Децці Бардескі.