19 травня 2026 року в столиці Великого герцогства Люксембург відбулася знаменна подія: було ексгумоване тіло полковника Січових Стрільців Андрія Мельника та його дружини Софії Федак Мав за честь долучитися до цього процесу на етапі задуму, ще в січні, коли ми з Андрієм Сибігою отримали доручення Президента Володимира Зеленського розглянути можливість повернення в Україну борців за Незалежність. Тоді почались перші кроки, які втілились у спільну роботу багатьох.
Від української делегації я до початку церемонії контролював ексгумацію. Все було виконано з належною повагою та професіоналізмом.
Після ексгумації було проведено церемонію, яка наслідувала церемонію чину похорону полковника, але вже отримала і нові традиції, як-то запропоноване Українським інститутом національної пам'яті після промов насипання учасниками землі з місця поховання до мішечка, з якого вона буде досипана на місце перепоховання.
Труни вирушили до України. До Незалежної України, що бореться з тим самим ворогом, як і сто років тому.
Маю розʼяснити питання, що найчастіше чую від скептиків:
1. Чому зараз?
35 років Незалежності – це зарано? Цей процес мав би початись із здобуттям Незалежності.
2. Якщо Росія знищить? Могили наших героїв не захищені і за кордоном.
3. За кордоном вони будуть збережені, а в Україні війна. Кому вони будуть потрібні за кордоном, якщо (не припусти Бог) ми не захистимо їх в Україні? Україна зараз воює за існування вже не Держави, а самої Державності.
4. Чи це разова акція? Ні, не разова. Це початок великої програми з повернення наших героїв. Зокрема, багато могил перебувають у загрозливому стані. Нагадаю, у 2017 році ми ледь не втратили Олександра Олеся.
5. Слід повертати тіла наших загиблих у цій війні. Чудово розумію цей біль, але це не протиставні ситуації. Повертати слід усіх.
6. Україна воює, є більш нагальні справи. Так, у нашої Держави багато викликів. Але, згадайте, чому Україна воює? Чи не тому, що слід було з першого дня незалежності відновлювати ідентичність? І що не Лєнін створив Україну.
7. Це перше перепоховання? Ні, не вперше, багато років тому такі процеси починались, але припинились. Інститут готує інформацію про інші поховання
8. Що далі? А далі створення Національного Пантеону.
Друзі, питань буде ще багато. Розмов буде багато. А нам би справу робити. Якщо ми Держава і громадяни, які поважають себе і свою Спадщину-то маємо і ставитись до Спадщини маємо як спадкоємці. Ми не зозулею чи інопланетянами на нашу землю були занесені. Маємо свою історію, маємо свою гідність.
Висловлюю подяку за ініціативу Президенту Україні, за реалізацію – Кирилу Буданову рушію і координаторці багатьох процесів Ірині Верещук Embassy of Ukraine in the Kingdom of Belgium, Мінветеранів, українській Громаді, Пласту в Бельгії (частина чудових фотографій від них) та своїй команді (Український інститут національної пам'яті), яка долучилась і буде продовжувати супровід перепоховань.
Читайте також «Московсько-більшовицька імперія розсиплеться на порох», – очільник ОУН Андрій Мельник


