Про це повідомив голова Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час презентації всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», що відбулася в Укрінформі.
«У зв’язку з тим, що церквита релігійні організації здійснюють величезну гуманітарну й соціальну роботу, зміцнюють тил і підтримують фронт, релігійні організації можуть бути віднесені до об’єктів критичної інфраструктури, якщо відповідають низці визначених вимог», - зазначив Єленський.
За його словами, серед таких вимог:
- реєстрація статуту релігійної організації у встановленому законом порядку.
- Організація не повинна перебувати на тимчасово окупованій території.
- Її статут не має втратити чинність у зв’язку з вимогами законодавства щодо найменування.
- Також релігійна організація не повинна бути афілійованою із забороненою в Україні релігійною організацією. На сьогодні такою організацією є Російська православна церква.
- Крім того, релігійна організація має бути внесена до Реєстру неприбуткових організацій та мати належний стан податкової звітності.
«Із приблизно 35 тисяч релігійних організацій, які діють в Україні, наразі до критичної інфраструктури віднесено трохи більше ніж 10 тисяч», - поінформував Єленський.
Голова ДЕСС підкреслив, що керівники таких релігійних організацій, якщо вони є священнослужителями, можуть отримати відстрочку від мобілізації через механізм бронювання. Право на бронювання також мають священнослужителі, які здійснюють служіння в таких релігійних організаціях.
«На сьогодні заброньовано близько 6,5 тисячі священників», - наголосив посадовець.
Він також розповів, що дослідження, проведені Центром Разумкова, показали цікаві результати громадської думки. Близько 25% опитаних вважають, що священники повинні служити в армії нарівні з усіма іншими громадянами. Водночас 44% переконані, що для священнослужителів мають бути передбачені винятки. Якщо ж вони проходять службу, то не як комбатанти.
Відомо, що для низки так званих літургійних церков — зокрема православних і католицьких — священник може приносити лише безкровну жертву й не має права брати до рук зброю. Відповідно до церковних канонів,
навіть у разі ненавмисного вбивства він може бути позбавлений священного сану.
«Сотні українських священників служать капеланами у Силах оборони України. Значна кількість священнослужителів також опікується українськими біженцями. Причому багато хто робить це у вільний від служіння на своїй парафії час. У деяких населених пунктах, особливо в прифронтовій та так званій сірій зоні, релігійна громада фактично залишається містоутворюючим або селищеутворюючим центром, навколо якого гуртуються люди та організовується суспільне життя», - додав очільник ДЕСС.
Читайте також: В Україні розробляють закон про альтернативну службу через релігійні переконання - Єленський Як повідомляв Укрінформ, до Православної церкви України перейшли релігійні громади сіл Чернявка та Городківка Житомирської області які раніше підпорядковувалися УПЦ МП.