Попри те, що держава продовжує підтримувати внутрішньо переміщених осіб через виплати, житлові програми та інструменти працевлаштування, потреби мільйонів переселенців залишаються значно більшими за наявні ресурси. За останні роки допомога стала більш адресною, однак ключові проблеми це не вирішило.
Про це в інтерв'ю Соцпорталу розповіла Представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії, Ольга Алтуніна
Яку допомогу сьогодні можуть отримати переселенціЗа словами Ольги Алтуніної, нині держава підтримує понад мільйон внутрішньо переміщених осіб через програми фінансової допомоги, соціальних послуг і житлових компенсацій. Найбільш уразливі категорії ВПО — діти, люди з інвалідністю та малозабезпечені сім'ї — продовжують отримувати щомісячну допомогу на проживання. Окремо діють програми підтримки родин із дітьми зокрема «Муніципальна няня», яка передбачає щомісячне відшкодування до 8 тисяч гривень за догляд за дитиною віком до 3 років. Серед інструментів щодо житлової підтримки залишаються субсидії на оренду житла комунальні субсидії,
програми пільгового кредитування та компенсації за зруйноване або пошкоджене житло.
Незважаючи на зусилля, які докладає Уряд для підтримки ВПО, забезпечення їхніх потреб залишається великою проблемою через масштабність переміщення населення, обмежені ресурси та зменшення міжнародної підтримки, — наголошує Алтуніна.
Чому частина переселенців втратила виплатиПісля початку повномасштабного вторгнення допомога на проживання призначалася широкому колу ВПО незалежно від рівня доходів. Однак із березня 2024 року уряд змінив підхід і перейшов до більш адресної моделі підтримки Автоматичне продовження виплат було скасовано, а допомогу почали призначати лише окремим категоріям. Також посилили критерії оцінки майнового стану та підстави для припинення виплат. За словами Алтуніної, наслідки таких змін відчули багато переселенців.
Значна частина ВПО втратила регулярну державну підтримку, зросла кількість звернень щодо відмов через формальний підхід до оцінки доходів, виникла нерівномірна практика застосування Порядку органами Пенсійного фонду в різних регіонах.
Водночас після численних звернень вдалося зберегти право на допомогу для частини вразливих категорій та розширити можливості її продовження для сімей із дітьми та людей з інвалідністю.
Окремо Алтуніна прокоментувала питання затримок пенсійних виплат За її словами, однією з найпоширеніших причин є непроходження щорічної фізичної ідентифікації, яка є обов'язковою для ВПО, громадян на окупованих територіях та українців за кордоном. У випадку пенсій по інвалідності затримки можуть виникати через необхідність проходження оцінювання повсякденного функціонування особи та своєчасного подання документів.
У разі непроходження відповідного оцінювання або несвоєчасного подання необхідних документів виплата пенсії тимчасово призупиняється до підтвердження статусу особи з інвалідністю, — зазначає Алтуніна.
На що скаржаться переселенціДо Офісу Уповноваженого регулярно надходять звернення щодо проблем із соціальними виплатами. Йдеться про затримки коштів, автоматичне припинення допомоги або відсутність зрозумілих пояснень причин відмови.
Частина проблем пов’язана із значним навантаженням органів Пенсійного фонду та нестачею кадрового потенціалу після передачі функції адміністрування ряду виплат від органів соціального захисту населення до Пенсійного фонду України,
— пояснює Алтуніна.
За її словами, Офіс Омбудсмана систематично звертає увагу Пенсійного фонду та профільного міністерства на ризики порушення прав ВПО.
Житло залишається найболючішою проблемоюСеред основних механізмів забезпечення житлом для ВПО сьогодні діють програми Держмолодьжитла та «єОселя».
Переселенці можуть отримати іпотеку під 3% або 7% річних залежно від програми та категорії заявника. Також у 2026 році уряд виділив 6,6 млрд грн на житлові ваучери для ВПО з тимчасово окупованих територій.
Втім, масштаби потреб значно перевищують можливості державних програм.
У 2026 році фінансування житлових ваучерів вистачить орієнтовно для 3,3 тисячі родин, водночас уже подано понад 37 тисяч заяв, — зазначає представниця Омбудсмана.
За її словами, проблема полягає не лише у браку житлового фонду.
Проблема полягає не лише у дефіциті житлового фонду, але й у відсутності єдиного комплексного підходу до аналізу потреб різних категорій переселенців — молодих родин, пенсіонерів, осіб з інвалідністю, багатодітних тощо.
За словами Ольги Алтуніної, більшість ВПО змушені орендувати квартири,
що робить їх особливо вразливими до зростання орендних ставок. Крім того, в Україні бракує соціального житла, а багато місць тимчасового проживання створювалися як короткострокове рішення.
Через відсутність альтернатив люди проживають там роками. Багато таких об’єктів не пристосовані для тривалого проживання, потребують ремонту, забезпечення безбар’єрності та належних умов для людей з інвалідністю і сімей з дітьми.
Проблемою залишається і відсутність достатньої кількості місць для розміщення у громадах, які вже прийняли значну кількість переселенців.
Робота є, але знайти її складноПочинаючи з 2024 року, держава скорочує виплати для тих ВПО, які можуть працювати, стимулюючи економічну самостійність. Втім, як зазначає Алтуніна, знайти роботу переселенцям часто непросто. Серед головних бар'єрів:
- невідповідність між кваліфікацією ВПО та наявними вакансіями;
- значна регіональна концентрація ВПО у громадах із обмеженим ринком праці;
- нестача вакансій із конкурентною оплатою праці;
- складнощі поєднання роботи з доглядом за дітьми, літніми родичами або особами з інвалідністю;
- недостатня кількість робочих місць із житлом;
- ризик неформальної та тимчасової зайнятості;
- обмежений доступ до перекваліфікації та професійного консультування;
- складність інтеграції на локальному ринку праці для осіб старшого віку та осіб з інвалідністю.
у перші місяці 2026 року роботодавцями було подано понад 111 тис. вакансій, однак структура попиту переважно зосереджена у сферах транспорту, торгівлі, охорони здоров’я, виробничих та технічних професій. Водночас значна частина запропонованих вакансій не відповідає професійному профілю багатьох ВПО, особливо осіб із вищою освітою або тих, хто раніше працював у бюджетній сфері, сфері управління чи вузькопрофільних галузях.
Війна суттєво трансформувала ринок праці в Україні. З одного боку — ринок праці відчуває дефіцит кадрів у низці галузей; з іншого — ВПО часто не можуть працевлаштуватися через невідповідність вакансій, територіальні обмеження або неможливість швидко адаптуватися до нових умов, — зазначає Ольга Алтуніна.
Представниця Омбудсмана наголошує, що скорочення соціальної підтримки без розвитку ефективних механізмів працевлаштування може лише посилити соціальну вразливість переселенців.
Для вирішення проблеми, за її словами, варто запроваджувати комплексний підход, який передбачатиме не лише сприяння працевлаштуванню, а й взаємопов’язані механізми:
- розвиток доступного житла;
- підтримку доглядових та соціальних послуг;
- професійну орієнтацію;
- програми перекваліфікації;
- підтримку підприємницької діяльності;
- супровід роботодавців;
- локальні програми зайнятості на рівні громад;
- цифрові сервіси для оцінки навичок та пошуку вакансій;
- спеціальні рішення для жінок із дітьми, осіб старшого віку та людей з інвалідністю.
Чи стикаються ВПО з дискримінацієюХоча офіційних скарг щодо дискримінації на ринку праці до Офісу Уповноваженого надходило небагато, проблема все ж існує. За словами Алтуніної, роботодавці інколи віддають перевагу кандидатам із місцевою реєстрацією, вважаючи переселенців менш надійними працівниками через їхній статус.
У громадах ВПО нерідко повідомляють про упередження з боку роботодавців, коли статус внутрішньо переміщеної особи сприймається як ознака «тимчасового проживання», що, на думку роботодавця,
нібито зменшує надійність працівника. На практиці це може проявлятися у перевазі кандидатів із місцевою реєстрацією або тих, хто має постійне житло в громаді, — каже представниця Омбудсмана.
Також поширеною є ситуація, коли люди з високою кваліфікацією змушені погоджуватися на нижчі за рівнем та оплатою посади.
Багато ВПО мають вищу освіту та кваліфікацію, однак у приймаючих громадах часто доступні вакансії нижчої кваліфікації або з рівнем оплати, що не відповідає професійному досвіду. Це створює ситуацію прихованого безробіття та вимушеної професійної деградації, — наголошує Ольга Алтуніна.
Таким чином, попри наявність низки програм підтримки, головними проблемами для переселенців залишаються житло, працевлаштування та стабільний доступ до соціальних виплат. Саме ці питання, за оцінкою Офісу Омбудсмана, потребують системних рішень і додаткових ресурсів з боку держави.
Що відбувається на окупованих територіяхЗа оцінками, на тимчасово окупованих територіях нині проживають від 3,5 до 5 мільйонів громадян України. Ольга Алтуніна наголошує, що там системно порушуються базові права людей.
Так, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні з січня по квітень 2026 року зафіксовано 815 убитих і 4 174 поранених цивільних осіб. Лише у квітні – 238 загиблих та 1 404 поранених.
Гуманітарна ситуація на тимчасово окупованих територіях залишається критичною через постійні обстріли, бойові дії, обмеження свободи пересування, руйнування цивільної інфраструктури та відсутність належного доступу до базових послуг.
Серед ключових проблем представниця Омбудсмана називає примусову паспортизацію, вилучення майна, ідеологічний вплив на дітей та молодь, а також мілітаризацію освіти.
Російська Федерація продовжує практику так званої націоналізації майна на тимчасово окупованих територіях, посилює контроль силових структур за обігом житлової нерухомості та примушує населення оперативно перереєстровувати майно відповідно до законодавства РФ. Зокрема, у березні 2026 року Д. Пушилін своїм «указом» зобов’язав власників квартир, які перебувають за межами так званої «ДНР», погоджувати довіреність на продаж житла з «колегіальним органом з управління майном»,
до складу якого входять, зокрема, співробітники ФСБ, фактично наділені правом вето, — розповіла Алтуніна.
Вона також вказала на посилення ідеологічного впливу на дітей та молодь. Зокрема, йдеться про ранню профорієнтацію школярів з метою підготовки потенційних абітурієнтів для профільних закладів освіти, створення «молодіжних» та «культурно-просвітницьких центрів», формування козацьких організацій та розвиток кадетської освіти на ТОТ України.
Тільки на території Кримського півострова навчається понад 3,5 тис. «кадетів», — зазначила представниця Обмбудсмана.
Раніше Соцпортал писав про нове дослідження щодо українських мігрантів, яке показує, хто саме виїхав, як українці інтегруються в Європі і що може вплинути на рішення людей повернутися додому. А також що для цього може зробити держава та чи як допомагають країні ті, хто став частиною української діаспори за кордоном.
Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про міграцію читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. Приєднайтеся до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!
