Суспільство

Півтора року невідомості: до Шепетівської громади «на щиті» повернувся солдат Андрій Яворський

10 чер•День за днем

Півтора року невідомості: до Шепетівської громади «на щиті» повернувся солдат Андрій Яворський10 червня «на щиті» у Шепетівку повернувся навідник механізованого відділення солдат Андрій Миколайович Яворський. Знову біль пронизав серце, стиснув душу громади.

Андрій Яворський народився 15 серпня 1987 року в селі Городище. Зростав у люблячій родині Марії Павлівни та Миколи Йосиповича. Згодом сім’я переїхала до Шепетівки, де й минули дитячі та юнацькі роки Андрія.

Тут він навчався у навчально-виховному комплексі № 2. Однокласники та вчителі пам’ятають його щирим, доброзичливим і надійним хлопцем, який завжди був готовий підставити плече друзям та прийти на допомогу кожному, хто цього потребував.

У 2005 році Андрій пройшов строкову військову службу, яка стала для нього важливою школою життя, а пізніше продовжив захищати країну за контрактом. Повернувшись до цивільного життя, працював у різних сферах, у вільний час захоплювався спортом — займався важкою атлетикою.

Найбільшою цінністю для Андрія завжди була родина. Він безмежно любив батьків, дорожив теплом рідного дому.

Останні роки мирного життя принесли йому важкі випробування: у квітні 2022 року після тривалої хвороби відійшла у вічність його мама Марія Павлівна, за якою син віддано доглядав, а в червні 2023 року не стало й батька — Миколи Йосиповича. Ці втрати залишили глибокий слід у серці чоловіка, але не зламали його сили духу.

8 вересня 2024 року Андрій був мобілізований до лав Збройних сил України. Мужньо захищав державу на посаді навідника у складі 33-ї окремої механізованої бригади. Він сумлінно та гідно виконував свій військовий обов’язок, до останнього подиху залишаючись вірним присязі та українському народові.

10 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання, у Донецькій області Андрій Яворський загинув у стрілецькому бою, захищаючи територіальну цілісність і незалежність України.

Понад півтора року рідні та близькі жили між надією та болем невідомості. І лише тепер воїн повернувся додому «на щиті», щоб знайти вічний спочинок у рідній землі.

Ця непоправна втрата відгукнулася глибоким болем у серцях усіх, хто знав Андрія. У скорботі залишилися його рідні: тітки, дядьки, сестри, брати, племінники, а також вірні друзі та бойові побратими.

«Наш земляк Андрій Яворський зустрів свій останній бій гідно, залишаючись вірним присязі та своєму народові до кінця. За волю України та мирне майбутнє кожного з нас він віддав найдорожче — свою молодість і своє життя. Шепетівська громада схиляє голови у глибокій шані перед Захисником», — резюмували під час прощання.

Герої не вмирають!

Городище, Червень, Посад, Громада, школа

Читайте ще