Довіра – така сама умова відновлення, як фінансування чи проєктна документаціяВідновлення зазвичай описують через обсяги фінансування, підписані угоди, кількість відремонтованих будинків, доріг чи енергетичних об’єктів. Але сама по собі фізична реконструкція не гарантує, що люди повірять у справедливість і прозорість процесу. Довіра має бути частиною інфраструктури відновлення. Саме це стало одним із висновків круглого столу, присвяченого ролі медіа у процесах відбудови.
Якщо суспільство не розуміє, хто ухвалює рішення, як визначають пріоритети, чому один об’єкт ремонтують швидше за інший і як витрачають гроші, відбудову можуть сприймати як закритий процес, навіть якщо формально роботи тривають.
«Реконструкція України – це не про цеглу, а про людей, сенси, голос медіа й доступ до інформації. Будівлі дуже важливі, особливо культурна спадщина, бо це наша пам’ять. Але якщо немає людей, якщо ми не можемо розповісти світові нашу історію і якщо навіть всередині України немає доступу до інформації, то все це не має такого великого значення», – сказалазаступниця міністерки культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович.
Заступниця міністерки культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович. 2026. 26.06.2026. Фото URC 2026
Локальні медіа бачать відновлення там, де воно справді відбуваєтьсяРоль локальних і гіперлокальних медіа у відновленні недооцінена. Саме місцеві редакції можуть першими привернути увагу до затягування робіт, відсутність комунікації з мешканцями, проблеми з підрядниками, непрозорі рішення або ситуації, коли жителі не розуміють, що відбувається.
Тобто місцеві редакції забезпечують зворотний зв’язок між громадами, владою, донорами й тими, хто реалізує проєкти. Якщо цього механізму немає, люди можуть залишатися поза процесом, навіть коли відбудова формально відбувається.
Цю перспективу під час круглого столу представило «Вікно Відновлення» – мережа, яка складається зокрема з локальних медіа, які щодня працюють із темою відбудови у громадах. Делегація мережі долучилася до URC 2026 за підтримки ІСАР, а її керівниця Анастасія Руденко виступила на панелі про роль медіа у відновленні.
«Незалежні медіа в Україні є інноваційними, орієнтованими на вплив і готовими вчитися одне в одного. Але їхня найбільша вразливість – фінансова. Редакції працюють у дуже складному економічному середовищі: з обмеженими рекламними можливостями, обмеженими доходами та обмеженим доступом до грантів. Водночас ми бачимо від членів нашої мережі, що дедалі менше донорів готові фінансувати роботу кореспондентів у прифронтових і наближених до фронту громадах», – сказала Анастасія Руденко
Керівниця «Вікна Відновлення» Анастасія Руденко. 2026. 26.06.2026. Фото URC 2026 Тому, говорячи про підтримку відновлення України, зазначила Анастасія, потрібно враховувати і підтримку місцевих медіаорганізацій, які роблять цей процес видимим, підзвітним і таким, що викликає довіру.
Висвітлення відновлення не має перетворюватися на звіт про «позитивні приклади»Керівниця «DII-Ukraine» Любов Раковиця акцентувала на тому, що журналістика про відновлення не повинна ставати продовженням комунікаційних кампаній держави, донорів чи підрядників. Людям справді потрібні історії про результат, надію і зміни. Але якщо медіа показують лише успішні кейси, вони втрачають свою головну функцію – перевіряти те, що відбувається насправді.
«Іноді відновлення працює, іноді воно йде повільно, іноді є несправедливим. Якщо показувати лише позитивні приклади або якщо держава використовує безпеку як прикриття для непрозорості, важлива інформація може залишатися прихованою. А коли немає чітких правил, це створює самоцензуру», – сказала Любов Раковицька.
Керівниця «DII-Ukraine» Любов Раковиця (перша ліворуч).
2026. 26.06.2026. Фото URC 2026 Коли донори фінансують відновлення, їм природно важливо бачити, що їхня підтримка працює. Але незалежне висвітлення не може обмежуватися демонстрацією результатів. Інакше медіа ризикують перетворитися з інструменту підзвітності на інструмент промоції.
Також Любов Раковицька додала, що відновлення неможливо якісно контролювати без доступу до інформації. Під час війни частина інформації справді може бути чутливою. Але без чітких правил межа між безпекою і непрозорістю стає розмитою.
Відвідувачки дискусії про медіа. 2026. 26.06.2026. Фото URC 2026 Медіа мають контролювати відновлення, але самі працюють на межі виживанняВід українських медіа очікують контролю за найбільшим відновленням у Європі, але сам медіасектор перебуває у вразливому стані, сказала під час заходу заступниця директорки «Інституту масової інформації» Ганна Чабарай.
Заступниця директорки «Інституту масової інформації» Ганна Чабарай. 2026. 26.06.2026. Фото URC 2026 За інформацією, яку вона озвучили під час дискусії, лише 10% редакцій 2025 року оцінювали своє фінансове становище як стабільне.
Більшість фіксували погіршення ситуації, а 67% медіа називали гранти основним джерелом доходу. Водночас половина журналістів говорили про постійну втому як домінантну емоцію.
Тому вона пропонує передбачити у програмах відновлення окрему підтримку медійного сектору. Фахівчиня ініціювала спрямовувати щонайменше 1% бюджетів проєктів відновлення на медіа, які допомагають населенню розуміти й контролювати процес.
«Кожне євро, вкладене в медіасектор, захищає довіру до значно більших сум, які йдуть на відбудову» – додала вона.
Підтримка медіа має перейти від екстреної допомоги до довгострокового відновленняЩе один висновок панелі полягав у тому, що українським медіа потрібна не лише екстрена підтримка на час війни, а й довгострокова політика відновлення самого сектору. Генеральний директор «Репортерів без кордонів» (RSF) Тібо Бруттен нагадав, що його та інші організації кілька років адвокатували появу теми медіа в межах Ukraine Recovery Conference. За його словами, сам факт такої дискусії на URC 2026 є важливим сигналом, але наступний крок – перейти до системної підтримки редакцій.
Генеральний директор «Репортерів без кордонів» (RSF) Тібо Бруттен. 2026. 26.06.2026. Фото URC 2026 Він звернув увагу, що фінансування незалежних медіа скорочується, зокрема після відходу США від підтримки медійних програм. На його думку, це змушує шукати нові моделі – поєднувати приватні й публічні внески, розглядати інвестиції або позики та залучати більше учасників до підтримки українських редакцій. Одним із таких інструментів він назвав Міжнародний фонд для відновлення українських медіа (IFRUM).
Донорська підтримка потрібна зараз, але в майбутньому медіа мають ставати стійкішимиПожвавлена дискусія виникла навколо теми фінансової незалежності медіа. Директор з комунікацій і маркетингу Ukraine Recovery Conference 2027, яку запланували в естонському Таллінні, Тааві Ліннамяе озвучив тезу, що по-справжньому вільними можуть бути лише ті медіа, які мають власну сталу бізнес-модель і не залежать від політичних рішень донорів.
Директор з комунікацій і маркетингу Ukraine Recovery Conference 2027 Тааві Ліннамяе. 2026. 26.06.2026. Фото URC 2026 На що українські учасники відповіли,
що під час війни швидко перейти до самоокупності неможливо, особливо для прифронтових і локальних редакцій. Так своїми прикладами поділилися учасники мережі «Вікно Відновлення», зокрема «Накипіло»
У короткостроковій перспективі донорська підтримка залишається умовою виживання багатьох редакцій. У довгостроковій – медіа мають розвивати різні джерела доходу. Але цей перехід потребує часу.
Без безпеки журналістів і якісної інформації відновлення не буде сталимКерівниця представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі під час дискусії наголосила, що підтримка медіа має починатися з безпеки журналістів. ЮНЕСКО працює в Україні не лише на рівні адвокації, а й надає обладнання, сприяє юридичним консультаціям, психосоціальній підтримці та програмам, які допомагають журналістам продовжувати роботу в умовах війни.
Керівниця представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі (ліворуч). 2026. 26.06.2026. Фото URC 2026 Вона підтвердила, що організація й надалі підтримуватиме екстрену допомогу та програми безпеки для медійників.
Серед пріоритетів на наступний рік вона також назвала доброчесність інформаційного простору та медіаграмотність.
Крім того, Децці Бардескі повідомила про проєкт на понад 1 мільйон доларів, підтриманий урядом Японії, який має допомогти ЮНЕСКО продовжувати роботу в цьому напрямі.
Медіа не будують будинки й не прокладають дороги. Але вони допомагають людям зрозуміти, чому ці будинки й дороги з’являються саме так, хто за це відповідає, що працює, а що потребує виправлення.
Без цього відновлення може залишитися набором проєктів і звітів. З медіа – воно має шанс стати процесом, у якому громади не лише спостерігають за змінами, а й можуть впливати на них.
Для «Вікна Відновлення» участь у круглому столі була також способом представити голос локальних редакцій, які щодня працюють із темою відбудови у громадах. Саме ці медіа бачать, як рішення про відновлення впливають на людей на місцях, і можуть бути містком між мешканцями, владою, донорами та тими, хто реалізує проєкти.
Публікацію створено ГО «Вікно Відновлення» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вікно Відновлення» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
