Війна суттєво впливає на психоемоційний стан українських педагогів/гинь. Учителі/льки та вихователі/льки працюють в умовах постійної небезпеки, невизначеності та високого професійного навантаження, що призводить до зростання рівня стресу, тривожності й емоційного виснаження. Такого висновку дійшли автори/ки дослідження психоемоційного стану працівників/ць освіти в умовах воєнного стану.
Освітяни під час війни не лише забезпечують безперервність навчання, а й часто стають для дітей джерелом психологічної підтримки. Водночас самі педагоги переживають втрати, вимушені переїзди, загрозу власній безпеці та наслідки руйнування освітньої інфраструктури.
Про масштаб проблеми свідчать і дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, пише Профспілка працівників освіти та науки України. За оцінками ВООЗ, 68% українців повідомили про погіршення стану здоров’я від початку повномасштабної війни. Понад 70% людей протягом останнього року відчували симптоми тривоги, депресії або сильного стресу. Це підтверджує, що тривале життя в умовах війни створює значне психологічне навантаження для всього суспільства,
зокрема й для працівників освіти.
Автори/ки дослідження наголошують, що війна впливає не лише на безпосередніх учасників/ць бойових дій, а й на цивільне населення. Особливу роль у цих умовах відіграють працівники/ці освіти, адже вони забезпечують безперервність навчання та часто стають джерелом психологічної підтримки для дітей і підлітків.
Але самі освітяни/ки нерідко переживають втрату близьких, вимушене переселення, загрозу власній безпеці та руйнування закладів освіти, що значно погіршує їхній психоемоційний стан.
Дослідження проводили серед 95 педагогічних працівників/ць Миколаєва. За результатами опитування, більшість респондентів/ок мають помірний або високий рівень стресового навантаження.
Середній показник за шкалою сприйняття стресу (PSS-10) становив:
- 22,6 бала — серед учителів/льок гімназій;
- 24,1 бала — серед вихователів/льок дитячих садків.
За результатами оцінювання за шкалою тривожності Спілбергера—Ханіна дослідники/ці зафіксували високі показники як ситуативної,
так і особистісної тривожності. Середній рівень реактивної тривожності становив:
- 41,8 бала — серед учителів/льок;
- 44,3 бала — серед вихователів/льок.
Автори/ки зазначають, що робота вчителів/льок і вихователів/льок завжди пов'язана з високим емоційним навантаженням. Однак війна значно посилила ці виклики.
Серед основних причин:
- постійна загроза безпеці;
- необхідність працювати в умовах повітряних тривог та невизначеності;
- вимушена адаптація до нових форматів навчання;
- психологічна відповідальність за дітей;
- поєднання професійних і особистих криз, зокрема через втрати, переїзди чи руйнування домівок.
Фото Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
- фейсбук,інстаграм,ютуб
- Х,тредс,вайбер
