Ми познайомилися з Оленою під час відкритого тренування з йоги на фестивалі «Активна країна з Кернел» куди вона прийшла просто тому, що любить відкривати для себе нові активності.
Олена Крамаренко на йозі від Активних парків
«Я взагалі вважаю, що я ще дівчинка в самому соку. У вересні мені буде 65 років, але мені не сумно самій і ні на що не вистачає часу», — сміється вона.
Реклама
Десять років тому життя Олени виглядало зовсім інакше. Онкологія, хіміотерапія, довге відновлення.
Реклама
«Після хіміотерапії балансу не було зовсім. Гнучкість — теж під великим питанням. Але я хапалася за все, що приносило хороші емоції. Хотілося не думати про хворобу, а жити».
Тренерка з йоги Ольга Івченко
Сьогодні минуло майже десять років, відколи Олена перебуває в ремісії. Вона не стверджує, що саме спорт вилікував її від раку. Але переконана, що він допоміг пережити лікування й не дозволив хворобі забрати більше.
Донька буквально «виштовхала» її на танціПісля початку повномасштабної війни Олена пережила окупацію Ірпеня, а потім евакуювалася за кордон. Спочатку Ірландія,
потім Чикаго. Та разом зі стресом повернулися й старі проблеми зі здоров’ям. За два місяці жінка втратила майже 30 кілограмів, і схуднення продовжувалося. Саме тоді донька сказала: «Тобі треба на танці». Олена не вірила, що це може щось змінити але пішла. Каже, саме тоді вага перестала стрімко падати, а разом із музикою поступово повернулося бажання жити.
Олена Крамаренко на тренуванні від Активних парків
Після повернення в Україну вона продовжила займатися в танцювальній студії і ще тричі на тиждень тренуватися в залі.
Реклама
«Я танцюю бальні танці, народні, Zumba — усе, що є поруч з домом».
Мої ліки тепер — це ходьба«У мене навіть окремий зошит є, куди записую, скільки пройшла. Якщо сьогодні менше десяти тисяч, значить завтра буде більше. Це обов’язково, бо тепер це мої ліки».
Домашні справи, танці чи тренування вона вже навіть не рахує.
Чому вона повернулася додомуПопри безпечніше життя за кордоном, Олена вирішила повернутися в Україну. Каже, що найбільше сумувала не за місцем, а за людьми.
Реклама
«Мені не вистачало нашої ідентичності, української доброзичливості та простоти в спілкуванні.
Там усе не таке. Тому через два роки я повернулася і ні на хвилину не шкодую».
Коли запитуєш Олену, чи не лякає її вік, вона лише сміється.
«Якщо моя душа бажає танцювати, рухатися, спілкуватися — я це роблю. Незважаючи на те, що про це подумають, чи підходить це мені за віком, чи хтось засудить. Я хочу бути цілісною».
Сама Олена пояснює це просто: вона робить те, що приносить їй радість. Але за цим стоять цілком зрозумілі фізіологічні процеси. Вона інтуїтивно обрала шлях, ефективність якого давно підтверджена наукою.
Регулярна фізична активність запускає низку біологічних процесів, які допомагають підтримувати психічне та фізичне здоров’я. Під час навантаження підвищується рівень ендорфінів і змінюється регуляція серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій, мотивацію та відчуття задоволення.
Не менш важливо й те, що різні види активності навантажують організм по-різному. Ходьба тренує серцево-судинну систему, танці поєднують фізичне навантаження з музикою, координацією та спілкуванням, силові вправи допомагають зберігати м’язову масу, а йога покращує баланс, мобільність і контроль над тілом.
Історія Олени — приклад того, як наукові рекомендації працюють на практиці. Програма Активні парки допомагає людям знайти фізичну активність, яка приносить задоволення і з часом стає звичкою. Для цього вона розвиває мережу відкритих спортивних майданчиків, мобільний застосунок, організовує безкоштовні забіги та тренування.
Недарма Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує не обмежуватися одним видом фізичної активності, а поєднувати аеробні навантаження, вправи на силу, баланс і мобільність. Такий підхід допомагає підтримувати здоров’я комплексно й упродовж багатьох років.
