Вища кваліфікаційна комісія суддів на засіданні 6 серпня має обрати нового голову, заступника та секретарів палат. Разом із голосуванням, ця подія підсумовує майже дворічний період керівництва Андрія Пасічника у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.
Коли Андрій Пасічник очолив ВККС у серпні 2024 року, перед Комісією стояло завдання: заповнити понад дві тисячі вакансій у судах. Судова система працювала з рекордним кадровим дефіцитом, а конкурси, які мали його подолати, фактично потрібно було запускати заново.
До ВККС Пасічник прийшов із Національного агентства з питань запобігання корупції, де очолював управління повних перевірок декларацій. Саме цей досвід, як пояснювали в Комісії, мав посилити перевірку доброчесності кандидатів.
Саме за його керівництва Комісія повернулася до масштабних конкурсів. Понад дві тисячі вакансій, десятки тисяч кандидатів, перший відкритий конкурс до апеляційних судів. Але разом із цим — скандали, парламентське розслідування та десятки судових позовів.
Великі конкурси: цифри є, але чи виконано план?
Коли Андрій Пасічник претендував на посаду голови ВККС у 2024 році,
одним із головних пунктів його програми було прискорення добору суддів. Він обіцяв запустити конкурси щонайменше на п’яту частину всіх вакантних посад, провести добір до нових судів і суттєво скоротити кадровий дефіцит.
За офіційними даними Комісії, за підсумками 2025 року ВККС провела процедури щодо 2 400 вакантних посад та ухвалила 2 538 рішень із питань суддівської кар’єри.
Втім, ці цифри не означають автоматичного заповнення вакансій. Після визначення переможців рішення ще має пройти через Вищу раду правосуддя, а завершальним етапом є указ Президента про призначення судді. Тому оцінити, чи виконано обіцянку закрити щонайменше 20% вакансій, наразі складно — ВККС не оприлюднювала консолідованого звіту, який би співставляв початкову кількість вакансій із фактично призначеними суддями.
Саме за Пасічника стартував перший відкритий конкурс до апеляційних судів — один із наймасштабніших доборів під час судової реформи. А окремим пунктом програми Пасічника був і добір суддів до Вищого антикорупційного суду. За час його головування Комісія провела черговий конкурс,
а у 2026 році до ВАКС фактично прийшли 19 нових суддів. Проте рішення про збільшення штатної чисельності самого суду було ухвалене ще до приходу Пасічника — у 2023 році. Інша обіцянка — провести конкурс до Вищого адміністративного суду — у заявлені строки підтвердження поки не отримала.
Саме на тлі цих конкурсів навколо Комісії почали накопичуватися питання.
Найбільший скандал — «210 робіт за день»
Найгучніша історія головування Пасічника стосувалася конкурсу до апеляційних судів. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради заявила, що 9 березня 2025 року Андрій Пасічник, який перебував на лікуванні, нібито виставив оцінки одразу 210 практичним роботам кандидатів.
У парламентській комісії поставили питання: чи реально якісно перевірити такий обсяг робіт за один день? І чи відповідає це правилам самої ВККС, які передбачають перевірку робіт через внутрішню інформаційну систему?
Пасічник пояснював ситуацію інакше. За його словами, оцінювання тривало кілька днів. Роботи були попередньо роздруковані й анонімізовані, а 9 березня він лише переносив уже виставлені оцінки до електронної системи.
Втім, це викликало інше питання: хто саме друкував і доставляв конкурсні роботи поза межами Комісії. Відповідаючи перед ТСК, Пасічник скористався статтею 63 Конституції та відмовився відповідати на це запитання. Відповідні пояснення Андрій Пасічник надав під час засідання ТСК Верховної Ради 21 жовтня 2025 року, запис якого є у відкритому доступі.
Для парламентської комісії цього виявилося недостатньо. За результатами своєї роботи ТСК повідомила про направлення матеріалів до правоохоронних органів для надання правової оцінки окремим обставинам проведення конкурсу.
Водночас станом на сьогодні жодного судового рішення, яке б встановило незаконність дій Пасічника чи скасувало результати оцінювання саме з цих підстав, немає.
Конкурс, який викликав найбільше запитань
Ще однією історією, що супроводжувала головування Андрія Пасічника, став конкурс до апеляційних судів, у якому переміг його помічник Руслан Раімов.
Саме навколо цієї кандидатури лунало найбільше критики. Народні депутати та журналісти ставили питання щодо доброчесності кандидата, його попередньої професійної діяльності та можливого конфлікту інтересів.
Андрій Пасічник, своєю чергою, наполягав на тому, що жодного впливу на конкурс не мав. Він заявляв про самовідвід під час розгляду кандидатури Раімова, а також зазначав, що спеціальні перевірки не виявили законних підстав для відмови кандидату.
Втім, жоден із конкурсів не був визнаний незаконним у судовому порядку.
Верховний Суд теж зробив свої висновки
Ще одним наслідком масштабних конкурсів стала хвиля судових спорів. Понад 70 кандидатів звернулися до Верховного Суду, оскаржуючи рішення ВККС.
У низці справ суд підтримав позивачів. Але претензії стосувалися не самого конкурсу, а того, як Комісія пояснювала свої рішення.
Фактично Верховний Суд сформував новий стандарт для ВККС: недостатньо просто поставити фінальний бал. Комісія повинна пояснити, як саме кандидат був оцінений за кожним із критеріїв і чому отримав саме такий результат.
Саме після цих рішень питання мотивування стало одним із ключових для всієї системи добору суддів.
3,7 млн зарплати, будинок у Києві та Honda за 880 тисяч: що задекларував голова ВККС Андрій Пасічник
Напередодні обрання нового керівництва ВККС увагу привертає декларація чинного голови Комісії Андрія Пасічника за 2024 рік.
Найбільшим джерелом доходу стала зарплата у ВККС — 3,73 млн грн. Ще 503 тис. грн Пасічник отримав від продажу нерухомості, а його дружина задекларувала 1,87 млн грн доходу від підприємницької діяльності.
Родина користується та володіє кількома об’єктами нерухомості, серед яких будинок площею 457,6 кв. м на Сумщині, службова квартира у Києві та орендований із жовтня 2024 року будинок площею 152 кв. м у столиці.
Також у декларації зазначені Honda CR-V 2021 року вартістю 880 тис. грн та Renault Megane, оформлені на дружину, а також корпоративні права у двох компаніях.
Сама декларація не містить даних, які б свідчили про порушення закону, однак окремі її пункти, зокрема оренда столичного будинку та структура користування нерухомістю, можуть становити суспільний інтерес.
Що залишає після себе Андрій Пасічник
Головування Андрія Пасічника у ВККС навряд чи отримає однозначну оцінку.
З одного боку, саме за його керівництва ВККС повернулася до повноцінної роботи, запустила найбільші за останні роки конкурси та почала поступову цифрову модернізацію своїх процесів.
З іншого — майже кожен великий конкурс супроводжувався питаннями щодо прозорості процедур, роботи екзаменаторів і мотивування рішень. Частина цих зауважень переросла у парламентське розслідування, інша — у судові спори, які Верховний Суд частково вирішив не на користь Комісії.
Новому керівництву ВККС доведеться не лише продовжити добір сотень суддів. Не менш важливим завданням стане повернення довіри до процедур, від яких залежить, хто саме здійснюватиме правосуддя в Україні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
