Чи потрібні сильні академічні знання дитині, яка восени вперше піде до школи? Імовірно, що так, бо це має стати базою для майбутнього шкільного навчання. З іншого боку, уміння дитини рахувати та писати не означає, що вона добре вчитиметься й почуватиметься в школі комфортно.
Освітяни/ки звертають увагу батьків на те, що, готуючи дитину до школи, зокрема до першого класу, насамперед треба подбати про її соціальні навички. Наприклад, чи може дитина запитати про щось учительку/ля, сама зібрати речі в рюкзак або самостійно сходити до вбиральні? Натомість часто батьки віддають перевагу гурткам чи курсам із підготовки до школи, які вчать того, що містить програма початкових класів. Соціально-емоційний розвиток та навички самостійності — поза межами такої підготовки.
- Чому академічні знання мають поступитися соціальним навичкам;
- як не перестаратися, готуючи дитину до 1 вересня;
- що точно має вміти дитина перед першим класом, а чого неодмінно навчать учительки/лі — розповідає в колонці для «Вчися.Медіа» Юліана Довгопол освітня блогерка й учителька початкових класів Козинського ліцею (Київщина).
не поспішайте «випереджати» програму. Багато хто зараз шукає репетиторів, гуртки, заняття, щоб підготувати дитину до школи. Але готувати — не означає вивчити все наперед. Якщо дитина вже вміє все те, що вчитиме в першому класі, у неї зникнуть інтерес і мотивація, вона почуватиметься так, ніби «знає краще», і часто нудьгуватиме на уроках.
У мене були учні/ці, які вже в другому семестрі переходили до другого класу. Звучить круто, але це стрес, нові вимоги й інший колектив, що не завжди добре для дитини.
Батьки мають пам’ятати, що вчителі/ки обов’язково навчать читати, писати, рахувати, мислити, аналізувати. Для цього є програма, темп, методика, підхід до учнів / учениць.
Але роль батьків не менш важлива: вони мають виховати добру, уважну, відповідальну дитину, яка хоче вчитися. Любов, опора, виховання й базові навички самообслуговування — теж відповідальність батьків.
- знати цифри від 1 до 10 (не розв’язувати приклади, просто знати);
- читати короткі слова по складах (якщо не читає — не страшно!);
- бути самостійними в простих побутових речах;
- уміти сказати «Я не розумію» або «Мені потрібна допомога»;
- знати, що школа — це цікаво, а не страшно (а для цього дорослі мають мотивувати дітей: «У тебе буде дуже класна вчителька», «Щодня нові пригоди», «У тебе все вийде!», «Це не школа, а мрія!» тощо);
- називати основні кольори;
- уміти тримати олівець і ножиці;
- знати своє ім’я, прізвище й адресу;
- уміти слухати дорослого хоча б 10–15 хвилин;
- уміти одягтися, збирати речі, обслуговувати себе у вбиральні;
- не боятися нових людей і середовища.
Юліана Довгопол на «Найбільший освітній Фестиваль у Львові "Вчителі майбутнього" 2024»1.
Емоційна підтримка.
Говоріть про школу з позитивом, відповідайте на всі дитячі «А чому в школі?..», читайте про школу, дивіться мультфільми про шкільне життя.
2. Поступова адаптація до режиму.
За три тижні до школи побудуйте орієнтовний графік, як дитина прокидатиметься, якими будуть заняття / гуртки після уроків, заплануйте вільний час і відбій на сон. Попрактикуйте дорогу до школи, а також складіть свої «ритуали», які будуть асоціюватися з нею, наприклад, тепле какао восени після останнього уроку в пʼятницю.
3. Памʼятайте: трохи сліз у перший місяць — це нормально.
Порівнювати можна лише з учорашніми досягненнями самої дитини, а не з іншими дітьми. І найцінніше — дати їй відчуття безпеки та любові вдома, навіть якщо в школі щось не вдається.
Тож не треба за літо «наганяти» всю програму першого класу. Початкова школа — це відкриття, а не повторення чи перегони. Це база, фундамент, завдяки якому в учнівства формується бажання вчитися далі, а також демонстрація того, що школа — це не страшно.
Ми, вчителі, вчимо, а ви, батьки, виховуйте! Адже саме ваш приклад із сімʼї дитина нестиме до класу щодня.
Фото Юліани Довгопол та Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
- фейсбук, інстаграм, ютуб
- Х, тредс, вайбер
