Після початку повномасштабної війни для українських дітей за кордоном фактично сформувалася паралельна освітня реальність: дитина одночасно може бути учнем школи країни перебування та залишатися в українській системі освіти.
Водночас подвійне навчання не повинно означати автоматичного дублювання всієї шкільної програми. Станом на 2026 рік законодавство передбачає механізми визнання результатів навчання за кордоном, а МОН окремо розробило українознавчий компонент, верифікацію українських освітніх осередків та декілька моделей навчання.
Чи зобов’язана дитина за кордоном навчатися ще й в українській школіКлючове правило міститься у Законі України «Про повну загальну середню освіту»: повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і може здобуватися як в інституційних, так і в індивідуальних формах.
Водночас громадяни України мають право на визнання результатів навчання, здобутих у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном, крім держави-агресора або держави-окупанта.
Водночас дані норми важливо читати разом із правилами, які діють у конкретній країні перебування.
Українське законодавство не може визначати, чи повинна дитина відвідувати школу на території іншої держави. Питання обов’язковості шкільного навчання, віку його початку, допустимих форм та наслідків невідвідування регулюється законодавством країни перебування.
Саме тому МОН прямо рекомендує батькам перевіряти вимоги держави, в якій перебуває дитина. У чинних методичних рекомендаціях зазначено, що порядок відвідування закладів освіти за кордоном і здобуття освіти в цілому регулюється національним законодавством відповідної країни. Якщо дитина не навчається очно в закордонній школі, МОН рекомендує продовжити українське навчання за однією з передбачених законодавством форм.
Отже, неправильно стверджувати, що кожна українська дитина за кордоном зобов’язана паралельно відвідувати українську школу Вирішальне значення мають законодавство країни перебування, обрана родиною модель освіти та забезпечення дитиною необхідного рівня освіти.
При цьому українське законодавство передбачає, що дитина може бути зарахована лише до одного закладу загальної середньої освіти України.
Це не забороняє одночасно навчатися у школі іншої держави.
Батьки можуть обирати форму та модель навчанняЗакон України «Про освіту» закріплює за батьками право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття освіти дитиною. Одночасно батьки зобов’язані сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню передбачених нею результатів навчання.
Для дітей, які перебувають за кордоном, це особливо важливо, оскільки законодавство допускає дистанційну, сімейну та екстернатну форми поряд із очною. Тобто українська освіта не обов’язково означає щоденне відвідування української школи.
МОН наразі прямо визначає чотири основні сценарії
Перший — навчання в місцевій школі з паралельним дистанційним навчанням в українській школі.
Другий — навчання в місцевій школі та українознавчому компоненті у суботній чи недільній українській школі.
Третій — навчання виключно у школі країни перебування із подальшим використанням механізмів повернення до української системи.
Четвертий — навчання лише за українською програмою дистанційно, якщо законодавство країни перебування не вимагає очного навчання.
Як працює українознавчий компонентСаме для дітей, які одночасно навчаються в іноземній та українській школах, МОН запровадило українознавчий компонент. Його мета — зменшити подвійне навчальне навантаження, залишивши в українській програмі насамперед ті освітні компоненти, які мають національну специфіку та не дублюються в школі країни перебування.
За рекомендаціями МОН від липня 2026 року для учнів 1–4 класів передбачений інтегрований курс, який охоплює українську мову, літературне читання, а також громадянську та історичну складові курсу «Я досліджую світ». Для 5–11 класів передбачено українську мову, українську літературу, історію України та громадянську освіту.
Тобто українознавчий компонент — це не просто «українська школа на кілька годин на тиждень», а спеціально адаптована модель, яка може доповнюватися предметами відповідно до освітньої траєкторії дитини.
Чи визнає Україна оцінки із закордонної школиЦе питання у 2025 році отримало окреме нормативне врегулювання. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 року № 734 затверджено Порядок визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання,
здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном. Документ є чинним у редакції від 8 листопада 2025 року.
Практичне значення цього Порядку полягає в тому, що дитині не потрібно повторно складати в Україні всі предмети, які вона вже успішно опанувала у закордонній школі.
За актуальними роз’ясненнями МОН, якщо дитина здобувала формальну освіту в іноземній школі, гімназії, ліцеї, коледжі чи інтеграційному класі, такі результати не потребують додаткового оцінювання. Український заклад освіти зараховує їх шляхом співвіднесення іноземної системи оцінювання з українською.
Для цього батьки подають до українського закладу освіти заяву та документ, який підтверджує результати навчання. Це може бути табель, свідоцтво про досягнення, виписка з оцінками, інформаційна довідка, дані електронного журналу, профайл або портфоліо учня. Документ має давати можливість ідентифікувати дитину, заклад і період навчання, перелік предметів, результати та систему оцінювання.
Причому законодавство не вимагає буквального збігу назв предметів.
Якщо дитина, наприклад, вивчала за кордоном інтегрований курс Science, його результати можуть бути зараховані щодо відповідних предметів природничої освітньої галузі України.
Аналогічний підхід застосовується до інтегрованих курсів громадянської освіти, історії, мистецтва, здоров’я та фізичного виховання. Водночас предмети з українською національною специфікою, зокрема історія України, можуть залишатися такими, що потребують окремого опанування.
Особливо важливо, що різниця між класом або роком навчання в Україні та країні перебування сама по собі не є перешкодою для визнання результатів. МОН прямо зазначає, що це пов’язано з різною тривалістю шкільного навчання та різною побудовою освітніх програм у державах.
Що змінилося для українських суботніх і недільних шкілОкремий механізм передбачено для українських освітніх осередків за кордоном. У 2026 році МОН розробило спеціальні рекомендації щодо їхньої верифікації.
Верифікація є добровільною. Після її проходження осередок може бути взятий на облік із визнанням результатів навчання або без такого визнання. Другий варіант стосується,
зокрема, осередків, які проводять культурні, виховні, мовні чи гурткові заняття, але не забезпечують навчання, результати якого можуть бути офіційно зараховані.
Отже, сам факт того, що школа називається українською, суботньою або недільною, ще не означає автоматичного визнання її результатів в Україні Для офіційного зарахування важливо перевірити, чи має конкретний осередок відповідний статус у переліку верифікованих.
МОН повідомляє, що перелік таких осередків оприлюднюється та оновлюється на платформі АІКОМ. Для осередків, які проходять верифікацію з визнанням результатів навчання, саме ця процедура створює правову основу для подальшого зарахування результатів.
Чи можна навчатися тільки в іноземній школіТак. МОН прямо передбачає такий сценарій.
Якщо дитина повністю навчається в школі країни перебування, українська система не вимагає дублювати все навчання виключно для того, щоб у майбутньому дитина могла повернутися до української освіти. Результати формального навчання за кордоном можуть бути визнані відповідно до Порядку № 734.
При поверненні в Україну дитина може бути зарахована до українського закладу освіти,
а результати навчання, отримані за кордоном, — зараховані відповідно до української освітньої програми
Водночас для родини залишається питання української мови, історії та інших компонентів, які можуть бути відсутніми або суттєво відрізнятися у школі країни перебування. Саме тому МОН рекомендує в такій ситуації використовувати українознавчий компонент дистанційно або в українських освітніх осередках за кордоном.
Повністю українська дистанційна освіта також можливаЯкщо дитина не відвідує місцеву школу, а навчається лише за українською програмою дистанційно, сімейно або екстерном. Але це можливо лише тоді, коли така модель не суперечить законодавству країни перебування Саме це обмеження МОН окремо зазначає у своїх рекомендаціях.
Для дітей, які постійно або тимчасово живуть за кордоном, одним із варіантів є Державний ліцей «Міжнародна українська школа». Це державний заклад загальної середньої освіти, який забезпечує доступ до української освіти для громадян України за кордоном та використовує, зокрема, екстернатну форму. МОН також зазначає, що ліцей видає документи про освіту державного зразка.
Що говорить Верховний Суд про дітей, які перебувають за кордономВоєнні реалії спричинили чимало спорів між батьками щодо місця проживання та навчання дітей за кордоном. У таких справах суди мають враховувати не лише позицію кожного з батьків, а передусім найкращі інтереси дитини, її сталі соціальні зв’язки, освітнє середовище та умови для розвитку.
Наприклад у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 758/3734/21 батьки сперечалися щодо місця проживання малолітньої доньки. Після початку повномасштабної війни мати виїхала з дитиною до Австрії, де вони отримали тимчасовий захист; водночас дитина продовжила дистанційно навчатися у київській школі за українською програмою.
Батько вважав, що виїзд за кордон змінив умови життя та соціальні зв’язки дитини й обмежив його спілкування з нею. Суди визначили місце проживання дитини з матір’ю, а Верховний Суд залишив цей висновок без змін, зазначивши, що при визначенні місця проживання вирішальне значення мають найкращі інтереси дитини, зокрема сталі соціальні зв’язки, місце навчання, прихильність до батьків та можливість забезпечити належні умови для її розвитку.
У систематизованому огляді практики КЦС ВС, опублікованому у 2026 році, Верховний Суд окремо узагальнив практику щодо визначення місця проживання дітей за кордоном та застосування принципу найкращих інтересів дитини.
Тому в ситуації конфлікту між батьками щодо того, де має проживати та навчатися дитина, школа і освітнє середовище можуть бути частиною оцінки найкращих інтересів дитини, але не мають наперед визначеної переваги лише тому, що школа знаходиться в Україні або за кордоном.
Яку модель навчання обрати на практиціОтже, якщо країна перебування вимагає очного навчання, дитина може поєднувати місцеву школу з українським українознавчим компонентом, що дозволяє уникнути дублювання більшості предметів.
Якщо важливі українське мовне та культурне середовище, можна обрати верифікований український освітній осередок за кордоном, результати навчання в якому можуть визнаватися в Україні.
Дитина також може навчатися лише в місцевій школі: отримані за кордоном результати навчання надалі можуть бути визнані в Україні. Український компонент при цьому можна здобувати дистанційно або у верифікованому осередку.
Якщо законодавство країни перебування не вимагає очного навчання, дитина може залишатися в українській системі та навчатися дистанційно, сімейно або екстерном.
Отже, сучасна модель передбачає поєднання місцевої освіти з українським компонентом, визнання результатів навчання за кордоном та можливість повернення до української освітньої системи без повторного проходження всієї програми
Читайте також — державні стандарти загальної середньої освіти оновили: що зміниться для шкіл.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
